Данбурит

Данбурит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураDbu[2]
Хімічна формулаCa[B2Si2O8]
Клас мінералусилікати
Nickel-Strunz 109.FA.65[3]
Dana 856.3.1.1
Ідентифікація
Колірблідо-жовтий, буро-жовтий, білий, безколірний
Форма кристалівпризматична
Сингоніяромбічна
Спайністьвідсутня, недосконала по {001}
Зламнерівний, раковистий
Твердість7,25
Блискскляний
Прозорістьпрозорий, напівпрозорий
Колір рисибілий
Густина2,57-3,02
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломленняδ = 0,006
Інші характеристики
Радіоактивністьвідсутня
Названо на честьДанбері[4]
Типова місцевістьДанбері[4]
CMNS: Данбурит у Вікісховищі

Данбури́т — мінерал, боросилікат кальцію каркасної будови. Інколи цю назву застосовують до штучного червоного корунду.

Етимологія та історія

Данбурит вперше був виявлений в Данбері в окрузі Ферфілд в американському штаті Коннектикут і описаний у 1839 році американським мінералогом Чарльзом Шепардом, який назвав мінерал за місцевістю першознахідки.

Опис

Данбурит з Мексики

Хімічна формула: Ca[B2Si2O8]. Містить (%): CaO — 22,8; B2О3 — 28,4; SiO2 — 48,8.

Сингонія ромбічна. Кристали призматичні.

Густина 2,57-3,02.

Твердість 7,25.

Безбарвний, блідо-жовтий, жовтий, жовто-бурий. Блиск скляний.

Зустрічається у граніті та метаморфізованих карбонатних породах, пов'язаних з гідротермальністю.

Асоціація: титаніт, аксиніт, турмалін, слюда, кварц, гросуляр, альбіт, флюорит, апофіліт, стильбіт, датоліт, бакерит, доломіт, кальцит, ангідрит, гіпс, мікроклін, ортоклаз.

Важлива руда бору. Знайдений в мармурах та низькотемпературних жилах з кальцитом та кварцом на острові Кюсю (Японія) та в Сан-Луїс-Потосі (Мексика), в гравійних відкладах в Могоці (М'янма), США, в Данбері, Коннектикут, Болівії, Швейцарії, на Мадагаскарі, у Росії.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ а б Shepard C. U. Notice of danburite, a new mineral species // American Journal of Science, and Arts — New-Haven: 1839. — Vol. 35. — P. 137–139. — ISSN 0099-5363

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Данбурит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Данбурит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 490—492.
  • Phillips, M.W., G.V. Gibbs, and P.H. Ribbe (1974) The crystal structure of danburite: a comparison with anorthite, albite, and reedmergnerite. Amer. Mineral., 59, 79-85.

Посилання