Деякі види цього роду були одними з найбільших наземних хижих ссавців свого часу, інші ж були лише розміром з куницю. Оціночна вага дорослого або підрослого зразка H. horridus, найбільшого північноамериканського виду, оцінюється у приблизно 40 кг і не більше 60 кг. Hyaenodon gigas, найбільший вид гієнодона, був набагато більшим — 378 кг і близько 3 м завдовжки[2]. H. crucians з раннього олігоцену Північної Америки, за оцінками, важив лише 10—25кг. H. microdon та H. mustelinus з пізнього еоцену Північної Америки були ще меншими й важили близько 5 кг[3].
У Північній Америці останній вид гієнодона, H. brevirostrus, зник наприкінці олігоцену[4]. В Європі вони зникли ще раніше, в олігоцені[1].
Опис
Як і більшість ранніх ссавців, гієнодони мали дуже масивний череп, але порівняно малий мозок. Череп довгий з вузькою мордою — набагато більшою відносно довжини черепа, ніж, наприклад, у псових. Шия була коротшою за череп, тоді як тіло було довгим і міцним з довгим хвостом. У порівнянні з більшими (але не близькоспорідненими) Hyainailouros, зубний ряд гієнодона був більше пристосований для різання м'яса і менше — для дроблення кісток[2].
Прорізання зубів
Дослідження зразків молодняку гієнодона свідчать про те, що тварина мала дуже незвичну систему заміни зубів. Завершальна стадія прорізування зубів займала близько 3—4 років, що означає тривалий період підростання молодняку. У північноамериканських форм перший верхній премоляр прорізався раніше, ніж перший верхній моляр, тоді як європейські форми демонструють більш раннє прорізування першого верхнього моляра[5].
Палеобіологія
Різні види гієнодонів конкурували між собою та іншими спорідненими родами (включаючи Sinopa, Dissopsalis та Hyainailouros) і відігравали важливу роль як хижаки у пізньоміоценових біомах Азії, полюючи на різноманітну здобич, таку як примітивні коні (Mesohippus, Brontotheres), ранні верблюди, ореодонти й примітивні носороги[2]. Види гієнодонів успішно полювали навіть на інших великих хижаків свого часу, включаючи німравіда («несправжнього шаблезубого кота»), згідно з аналізом слідів від проколів зубів на викопному черепі Dinictis, знайденому в Північній Дакоті[6][7]. Зигзагоподібні смуги Хантера-Шрегера на емалі вказують на те, що кістка була важливим компонентом раціону гієнодонів[8].
↑ абвX. Wang, Z. Qiu and B. Wang (2005). «Hyaenodonts and carnivorans from the early Oligocene to early Miocene of the Xianshuihe Formation, Lanzhou Basin, Gansu Province, China.» Palaeontologia Electronica 8(1): 1—14
↑Henri Marie Ducrotay de Blainville (1841) «Ostéographie ou description iconographique comparée du squelette et du système dentaire des mammifères récents et fossiles.» Tome 2: Secondates et Subursus, 123 p.; Viverras, 100 p. et atlas, 117 pl. Baillėte édit. Paris.
↑Dashzeveg D. (1985). «Nouveau Hyaenodontinae (Creodonta, Mammalia) du Paléogène de Mongolie.» Annales de Paléontologie 71:223–256
↑Filhol, H. (1873). «Sur les Vertébrés fossiles trouvés dans les dépôts de phosphate de chaux du Quercy.» Bull. Soc. Pholomath. Paris (6) 10, 85—89.
↑Gervais P. (1873). «Mammifères dont les ossements accompagnent les dépôts de chaux phosphatée des départements du Tarn-et.Garonne et du Lot.» Journal de Zoologie, Paris, 2: 356—380
↑R. Martin (1906). «Revision der obereocænen und unteroligocænen Creodonten Europas.» Rev. Suisse Zool., 14, (3), pp. 405—500
↑H. Filhol (1876). «Recherches sur les phospohorites du Quercy. Étude des fossiles qi'on y rencontre et spécialement des Mammifères.» Annales des Sciences Géologiques, Paris, 7(7):220 p., pl. 11—36; 1877:art. 1, 340 p., 28 pl.
↑Laizer, L. D. and Parieu, D. (1838). «Description et détermination d'une mâchoire fossile appartenant à un mammifère jusqu'à présent inconnu, Hyaenodon leptorhynchus.» Comptes Rendus de l'Académie des Sciences Paris, 7:442
↑Lange-Badré, B. (1979). «Les créodontes (Mammalia) d'Europe occidentale de l'Éocène supérieur à l'Oligocène supérieur.» Mémoires du Muséum National d'Histoire Naturelle 42: 1–249
↑Gervais P. (1846). «Mémoire sur quelques Mammifères fossiles du Vaucluse.» Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences, Paris, T. 22, pp. 845—846.
↑C. Young (1937). «An early Tertiary vertebrate fauna from Yuanchü.» Bulletin of the geological society of China 17(3—4): 413—438
↑M. R. Thorpe (1922). «A new genus of Oligocene Hyaenodontidae.» American Journal of Science 3(16): 277—287
↑Leidy, J. (1853). «Remarks on a collection of fossil Mammalia from Nebraska.» Proceedings of the Academy of Natural Sciences, Philadelphia, 6: 392—394.
↑ абA. V. Lavrov (1999). «Adaptive Radiation of Hyaenodontinae (Creodonta, Hyaenodontidae) of Asia.» in 6th Congress of the Theriological Society, Moscow, April 13–16, p. 138 [російською].
↑J. S. Mellett (1977). «Paleobiology of North American Hyaenodon (Mammalia, Creodonta).» Contributions to Vertebrate Evolution 1: 1—134
↑E. Douglass (1902). «Fossil Mammalia of the White River beds of Montana.» Transactions of the American Philosophical Society 20: 237—279
↑C. Stock (1933). «Hyaenodontidae of the Upper Eocene of California.» Proceedings of the National Academy of Sciences 19(4): 434—440
↑J. R. Macdonald (1970). «Review of the Miocene Wounded Knee faunas of southwestern South Dakota.» Bulletin of the Los Angeles County Museum of Natural History, Science 8: 165—82
↑William Berryman Scott (1894). «The osteology of Hyaenodon» Journal of the Academy of Natural Sciences, Philadelphia (2), 9, 291—323
↑E. P. Gustafson (1986). «Carnivorous mammals of the Late Eocene and Early Oligocene of Trans-Pecos Texas.» Texas Memorial Museum Bulletin 33: 1—66