Гіпсохромний зсув

Гі́псохр́омний зсув (гі́псохро́мне змі́щення, з Грецької ὕψος (ipsos) "висота"; and χρῶμα chrōma, "колір") — зміна позиції піку в абсорбційному, емісійному, трансемісійному чи розсіювальному спектрі молекули в область коротших хвиль (з більшою частотою і більшою енергією коливань).

Має альтернативну назву синій (блакитний) зсув, на відміну від батохромного зсуву — червоного.

Наприклад, для системи, що люмінесціює в УФ-промінях, завдяки наявності великої спряженої системи кратних зв'язків, видалення кратних зв'язків з системи призводить до гіпсохромного зсуву – максимум спектру люмінесценції зміщується в блакитну область. Така ж ситуація спостерігається для наночастинок напівпровідників: зі зменшенням розміру таких частинок, їх спектр стає більш інтенсивним в блакитній області.[1]

Див. також

• Батохромний зсув

Примітки

1. Cho, Dae Won; Kim, Hwan Kyu; Chung, Myung-Ae; Jung, Sang-Don; Roh, Soo-Gyun; Kim, Yong Hee (4 травня 2010). Excited-state intramolecular proton transfer on 2-(2′-hydroxy-4′-R-phenyl)benzothiazole nanoparticles and fluorescence wavelength depending on substituent and temperature. Photochemical & Photobiological Sciences (англ.). Т. 9, № 5. с. 722—729. doi:10.1039/B9PP00102F. ISSN 1474-9092. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.

Посилання

• Auxochrome. IUPAC Gold Book. iupac.org. IUPAC. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015. (англ.)