|
Гіперфокус  Гіперфокус — це інтенсивна форма ментальної концентрації або візуалізації[en], яка фокусує свідомість на предметі, темі чи завданні. У деяких людей різні предмети або теми можуть також включати мрії, поняття, вигадку, уяву та інші об'єкти розуму[en]. Гіперзосередженість на певній темі може призвести до відволікання від призначених чи важливих завдань. Психіатрично це вважається ознакою «РДУГ» разом із неуважністю, і було запропоновано як ознаку інших станів, таких як шизофренія та розлади аутистичного спектру (РАС).[4][5] Гіперфокус може мати відношення до концепції «потоку».[5] За деяких обставин як потік, так і гіперфокус можуть сприяти досягненню, але за інших обставин той самий фокус і поведінка можуть бути перешкодою, відволікаючи від поставленого завдання. Однак, на відміну від гіперфокуса, «потік» часто описується в більш позитивних термінах, що свідчить про те, що вони не є двома сторонами одного стану за протилежних обставин або інтелекту.[3] Як психіатричний симптомУ деяких випадках гіперфокус може також бути симптомом психічного захворювання. У деяких випадках це називають персеверацією[5] — нездатністю/порушенням у перемиканні завдань чи дій («перемикання між завданнями»[en])[6] або утриманні від повторення психічної чи фізичної реакції (жестів, слів, думок), попри відсутність/припинення подразника.[7][8][9][10] Його відрізняють від стереотипії (часто повторюваної ідіосинкратичної поведінки).[4] Стани, пов'язані з гіперфокусом або персеверацією, включають розлади нервової системи[en], особливо ті, які вважаються спектром аутизму, та розладом дефіциту уваги з гіперактивністю («РДУГ»). При «РДУГ» це може бути механізмом подолання або симптомом емоційної саморегуляції. Так звані «двічі виняткові»[en] люди з високим інтелектом і труднощами в навчанні можуть мати одну або обидва з гіперфокусованої та персеверативної поведінки.[5][4] Вони часто імітуються подібними станами, що включають виконавчу дисфункцію[en] або емоційну дисрегуляцію[en], а відсутність діагностики та лікування може призвести до подальших супутніх захворювань.[4] РДУГ При РДУГ формулювання та мислення можуть бути повільнішими, ніж у нейротипових людей (хоча це не є універсальним), і можуть бути «довгими або дотичними».[4][11] Ці симптоми неуважності виникають подвійно з тим, що було названо «гіперфокусом» у Європейській консенсусній заяві щодо «РДУГ» у дорослих 2019 року. Надмірна концентрація або гіперфокусація часто виникає, якщо людина знаходить щось «дуже цікаве та/або забезпечує миттєве задоволення, наприклад комп'ютерні ігри чи онлайн-чати[en]. Для таких видів діяльності концентрація може тривати годинами поспіль, безперервно, у дуже зосередженій манері."[4] РДУГ – це труднощі у спрямуванні своєї уваги (виконавча функція[en] лобової частки), а не брак "уважності".[12][13][14] Умови, які навряд чи можна сплутати з гіперфокусом, часто включають повторення думок або поведінки, наприклад обсесивно-компульсивний розлад («ОКР»), травма[15] та деякі випадки черепно-мозкової травми.[6] АутизмДва основні симптоми розладів аутистичного спектру («РАС») включають повторювання індивідом звуків або рухів, та його надмірну фіксацію на різних речах, включаючи теми та дії.[16] Гіперфокус у контексті «РАС» також називають нездатністю перенаправляти думки чи завдання, коли ситуація змінюється (когнітивна гнучкість[en]).[17] Одним із запропонованих пояснень гіперфокуса в людей із РАС є те, що діяльність, на якій вони гіперфокусовані, є передбачуваною. Відраза до непередбачуваних ситуацій є характерною рисою РАС,[18] хоча вони зосереджуються на чомусь передбачуваному, їм буде важко перейти до непередбачуваного завдання.[16] ШизофреніяШизофренія — це психічний стан, що характеризується відривом від реальності, включаючи манію величі, дезорганізоване мислення та аномальну соціальну поведінку.[19] Нещодавно поняття гіперфокуса стало частиною когнітивних симптомів, пов'язаних із цим розладом. У цьому випадку гіперфокус — це інтенсивна зосередженість на обробці інформації, що знаходиться перед ними. Ця гіпотеза припускає, що гіперфокус є причиною того, що люди, які страждають на шизофренію, відчувають труднощі з розподілом уваги на кілька речей.[20] ПсихопатіяДеякі дослідження показали, що психопати надмірно зосереджені на отриманні винагороди, і в результаті їх здатність використовувати контекстуальні підказки, покарання або контекстну інформацію для коригування своєї поведінки може бути порушена. Крім того, вони розвивають тунельний зір[en], який блокує будь-який стимул (наприклад, потребу досягнення мети або страх її недосягнення). Див. також
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
