uk %D0%93%D1%96%D0%B1%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82

Гібоніт
Гібоніт
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)[d]
IMA-номер	IMA2020 s.p.
Абревіатура	Hbn
Хімічна формула	(Ca,Ce)(Al,Ti,Mg)12O19
Nickel-Strunz 10	4.CC.45
Ідентифікація
Колір	коричневий, чорний, червоно-коричневий
Твердість	7,5-8
Блиск	Склоподібне тіло
Прозорість	Напівпрозорий
Колір риси	червонувато-коричневий
Густина	3,84
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення	nω = 1.807(2), nε = 1.79(1)
Інші характеристики
Радіоактивність	слаборадіоактивний: 88,2 Бк/г
	Гібоніт у Вікісховищі

Гібоніт — мінерал з ідеалізованою хімічною формулою (Ca,Ce)(Al,Ti,Mg)₁₂O₁₉, зустрічається в різних кольорах. Він відноситься до класу мінералів «оксидів і гідроксидів». Гібоніт кристалізується в гексагональній кристалічній системі і зазвичай розвиває пластинчасті, рідше призматичні кристали коричневого, чорного та червонувато-коричневого кольорів. Його твердість за шкалою Мооса становить від 7,5 до 8, а густина складає 3,84 г/см³.

Етимологія та історія

Гібоніт вперше був виявлений у 1956 році на елювіальних родовищах Есіва біля Маромбі, в районі Амбоасарі, регіоні Анузі (Форт-Дофін) у провінції Толіара на Мадагаскарі та описана Кюрієном, Гійєміном, Орселем і Штернбергом. Його назвали на честь першовідкривача Поля Гібона.

Кристалічна структура

Кристали Гібоніта гексагональні в просторовій групі P6₃ (просторова група № 194) з параметрами решітки a = 5,613 Å і c = 22,285 Å.^[5]

Властивості

Як і багато інших рідкоземельних мінералів, гібоніт містить сліди урану та торію. З цієї причини його класифікують як слаборадіоактивний. Він має питому активність близько 88,2 Бк/г^[5] (для порівняння: природний калій 31,2 Бк/г).

Примітки

↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2020) — 2020.
d:Track:Q98828360 d:Track:Q26224004
↑ Miyawaki R., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 50: New minerals and nomenclature modifications approved in 2019 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2019. — Vol. 83, Iss. 4. — P. 615–620. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2019.46
d:Track:Q15971476 d:Track:Q68677849 d:Track:Q15971755 d:Track:Q11455230 d:Track:Q3314880 d:Track:Q15971792 d:Track:Q912887
↑ Holtstam D., Hålenius U. Nomenclature of the magnetoplumbite group // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2020. — Vol. 84, Iss. 3. — P. 376–380. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2020.20
d:Track:Q17156438 d:Track:Q29053953 d:Track:Q3314880 d:Track:Q95725293 d:Track:Q912887
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213
↑ ^а ^б Гібоніт / Девід Бартелмі: дані про мінерал гібоніту. — Дата звернення: 12.11.2023.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q98828360"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q26224004|International_Mineralogical_Association_-_Commission_on_new_minerals,_nomenclature_and_classification]]</i>_[http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_%282020-09%29.pdf_The_IMA_List_of_Minerals_(September_2020)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2020.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q98828360]][[d:Track:Q26224004]]</div>-1] International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2020) — 2020.
d:Track:Q98828360 d:Track:Q26224004

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q68677849"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q11455230|Miyawaki&nbsp;R.]],_[[:d:Q15971476|Hatert&nbsp;F.]],_[[:d:Q15971755|Pasero&nbsp;M.]]_et_al.</i>_[http://cnmnc.main.jp/165a_CNMNC_Newsletter_50-2019%28MM%29.pdf_IMA_Commission_on_New_Minerals,_Nomenclature_and_Classification_(CNMNC)_Newsletter_50:_New_minerals_and_nomenclature_modifications_approved_in_2019]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2019._—_Vol.&nbsp;83,_Iss.&nbsp;4._—_P.&nbsp;615–620._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2019.46_doi:10.1180/MGM.2019.46]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15971476]][[d:Track:Q68677849]][[d:Track:Q15971755]][[d:Track:Q11455230]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q15971792]][[d:Track:Q912887]]</div>-2] Miyawaki R., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 50: New minerals and nomenclature modifications approved in 2019 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2019. — Vol. 83, Iss. 4. — P. 615–620. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2019.46
d:Track:Q15971476 d:Track:Q68677849 d:Track:Q15971755 d:Track:Q11455230 d:Track:Q3314880 d:Track:Q15971792 d:Track:Q912887

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q95725293"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q29053953|Holtstam&nbsp;D.]],_[[:d:Q17156438|Hålenius&nbsp;U.]]</i>_[[:d:Q95725293|Nomenclature_of_the_magnetoplumbite_group]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2020._—_Vol.&nbsp;84,_Iss.&nbsp;3._—_P.&nbsp;376–380._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2020.20_doi:10.1180/MGM.2020.20]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17156438]][[d:Track:Q29053953]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q95725293]][[d:Track:Q912887]]</div>-3] Holtstam D., Hålenius U. Nomenclature of the magnetoplumbite group // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2020. — Vol. 84, Iss. 3. — P. 376–380. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2020.20
d:Track:Q17156438 d:Track:Q29053953 d:Track:Q3314880 d:Track:Q95725293 d:Track:Q912887

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-4] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
d:Track:Q912887 d:Track:Q3314880 d:Track:Q59767631 d:Track:Q110360213

[Webmineral-5] а ^б Гібоніт / Девід Бартелмі: дані про мінерал гібоніту. — Дата звернення: 12.11.2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Гібоніт

Етимологія та історія

Кристалічна структура

Властивості

Примітки

Portal di Ensiklopedia Dunia