Гявуркала (Шахтахти)

Гявуркала азерб. Gavurqala
39°22′37″ пн. ш. 45°03′49″ сх. д.
Район	Кенгерлінський район, поблизу села Шахтахти, за 35 км на північний захід від м. Нахічевань
Дата заснування	III—II тисячоліття до н. е.
Статус	Охороняється державою як археологічна пам’ятка національного значення

Гявуркала[1][2][3] (азерб. Gavurqala) або Гяуркала[4] (Гяур-кала[5]) — раннє місто-фортеця III—II тисячоліть до н. е., розташоване поблизу села Шахтахти, за 35 км на північний захід від міста Нахічевань в Азербайджані, на лівому березі річки Аракс[6]. Включене урядом Азербайджану до списку археологічних пам'яток національного значення[7].

Опис

Поселення Гявуркала займає площу близько 6-8 га[1], розташоване на краю обриву поблизу селища Шахтахти[5] і відноситься до бронзової доби (III—II тисячоліття до н. е.)[6]. Центральна частина поселення площею близько 1,5 га була огороджена фортечною стіною, побудованою з великих каменів[1]. Нижня частина стін фортеці складена з більших тесаних каменів[6].

Під час археологічних розкопок 1936 і 1967—1975 років у Гявуркалі виявлено різні кам'яні знаряддя праці, предмети простої монохромної і поліхромної фарбованої кераміки, а також поховання в кам'яних ящиках[6]. Експедиція Азербайджанської філії Академії наук СРСР 1936 року виявила в Гявуркалі три шари, що належали одній культурі. Найнижчий шар виявлено на глибині 3 м біля краю обриву. Тут знайдено кам'яний молоток, тертку і кілька оброблених каменів господарського призначення. У другому шарі виявлено поховання в кам'яних ящиках, поверх яких були залишки фортеці циклопічного типу, побудованої на краю могильного поля[5].

До середини II тисячоліття до н. е. Гявуркала перетворилася на поселення міського типу і стала центром одного з племінних об'єднань рівнини Беюкдуз. Населення Гявуркали займалося землеробством, скотарством, металообробкою і гончарною справою[6]. Гявуркала була одним з ранніх міст, характерних для нахічеванської археологічної культури[8].

Див. також

• Розписана посудина з Шахтахти

Примітки

1. Алиев, 1974, с. 81.
2. Ахмедов, Бабаев, 1986, с. 9.
3. Керимов, Агаев, 1990, с. 49.
4. Алиев, 1991, с. 25.
5. Алекперов, 1937, с. 254.
6. АСЭ, 1982, с. 100.
7. Распоряжение Кабинета Министров Азербайджанской Республики об исторических и культурных памятниках. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 8 червня 2020.
8. Нахчыван мәдәнијјәти / Под ред. Дж. Кулиева // Азербайджанська радянська енциклопедія. — 1983. — Т. VII (29 січня). — С. 172.(азерб.)

Література

• Алекперов А. Крашеная керамика Нахичеванского края и Ванское царство // Советская археология. — 1937. — № 4.(рос.)
• Абибуллаев О. А. Материалы Шахтахтинского погребения // Известия АН Азерб. ССР. — 1961. — № 5. — С. 27—37.(рос.)
• Агаев Г. Г. Исследования поселения Гяуркала // Археологические открытия 1980 года. — М., 1981. — С. 413.(рос.)
• Г. М. Ахмедов, И. А. Бабаев. Археологические культуры Азербайджана. — Б., 1986.(рос.)
• Керимов В., Агаев Г. Крепость Шахтахты Гявуркала // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Б., 1990. — С. 49—52.(рос.)
• Алиев В. Г. Культура эпохи средней бронзы Азербайджана. — Б. : Элм, 1991.(рос.)
• Алиев В. Памятники Шахтахты эпохи бронзы (резюме на русском) // Известия АН Азерб. ССР. — 1974. — № 4.(азерб.)
• Әлијев В. Азәрбајҹанда түнҹ дөврүнүн бојалы габлар мәдәнијјәти. — Б., 1977.(азерб.)
• Ҝовургала // Азербайджанська радянська енциклопедія.. — Б., 1982. — Т. VI.(азерб.)