Гуцул Євгенія Олександрівна
Євгенія Олександрівна Гуцул (гаг. Evghenia Guțul, рум. Evghenia Guțul, рос. Евгения Гуцул[1][2]; нар. 5 вересня 1986, Етулія, Вулканештський район, Молдавська РСР) — молдовська юристка, проросійський політик[3]. Башкан (голова) АТО Гагаузія та член Уряду Молдови, на посаді з 19 липня 2023[4]. На своїй посаді вона прагнула зблизити відносини з Росією. БіографіяЄвгенія Гуцул (до шлюбу Буюкли) народилася 5 вересня 1986 року в селі Етулія Молдавської РСР[5]. На момент обрання продовжувала жити в селі Етулія Вулканештського району[5]. За фахом юристка. Місце роботи та посада у передвиборчих деклараціях не вказані. Кандидат у Башкани Гагаузії2023 року висунула кандидатуру на виборах Башкана Гагаузії від проросійської партії «Шор», обіцяла в разі обрання побудувати аеропорт за 100 млн євро, підвищити зарплати бюджетникам на 30 %, побудувати парк атракціонів і знайти інвестиції в інфраструктуру, освіту та інші сектори економіки. Деякі журналісти охарактеризували багато її обіцянок як нереалістичні, оскільки реалізація таких проєктів виходить за межі повноважень Башкана[6]. На виборах Гуцул підтримали олігарх і голова партії Ілан Шор, політики Марина Таубер і Регіна Апостолова, низка проросійських політиків та діячів культури. Її зокрема підтримали Філіп Кіркоров, Микола Басков, Стас Михайлов[6], які зняли кліп, в якому співали гімн АТО Гагаузія російською мовою, закликавши проголосувати за Гуцул, у фінансових звітах Гуцул витрати на відеокліп не вказані[7][8]. У першому турі отримала 26,47 %, на 0,07 % більше, ніж у опонента Григорія Узуна, якого підтримувала партія ПСРМ[6][9]; явка становила 57,8 %. У другому турі відбувся 14 травня 2023 року отримала 52,34 %, явка становила 54,56 %. 19 липня 2023 року після клятви на Конституції вступила на посаду Башкана Гагаузії[10]. Політичні поглядиВідразу після перемоги на виборах Башкана Гагаузії Гуцул заявила, що хоче бути ближчою до РФ, що партія «Шор» є проросійською[3]. З березня 2024 року Гуцул часто відвідувала Москву з робочими візитами. Її заяви про обмеження прав гагаузів є наративами, які просуває Кремль. Під час зустрічі з Путіним вона обговорювала «складну регіональну та геополітичну проблематику, в епіцентрі якої знаходиться регіон»[11]. Також вона звернулася до російської влади з проханням дозволити «Газпрому» постачати газ за спеціальною ціною безпосередньо в автономію. На брифінгу за підсумками свого візиту до Росії башкан також повідомила, що звернулася до Кремля з проханням відкрити спеціальні рахунки, на які можна було б переказувати гроші для «підвищення зарплат» мешканцям Гагаузії. За словами Гуцул, президент Росії Володимир Путін «висловив повну підтримку Гагаузії та мешканцям Молдови». Крім того, Євгенія Гуцул заявляла про готовність відкрити у Москві представництво Гагаузії, на що в Кишиневі їй нагадали, що та не є окремим суб'єктом міжнародного права та входить до складу Молдови[12]. Гуцул заявила, що у разі потенційного об'єднання Молдови з Румунією хоче ініціювати вихід зі складу Молдови та готова просити Росію про «захист», якщо цьому перешкоджатимуть. Як зазначила Гуцул, Гагаузія виступає проти об'єднання з Румунією, і «багато мешканців автономії та всієї Молдови виступають проти вступу Молдови до ЄС». Американський Інститут вивчення війни пише, що недавні висловлювання Гуцул про можливість відокремлення Гагаузії від Молдови у разі об'єднання з Румунією — спроба Кремля «використовувати проросійських гравців у Молдові для дестабілізації молдовської демократії та суспільства, запобігання вступу Молдови до ЄС або навіть для виправдання майбутніх гібридних чи конвенційних операцій проти Молдови»[13]. 21 квітня 2024 року відбувся з'їзд, на який з'їхалося близько 500 прихильників молдовського олігарха-втікача Ілана Шора, що сховався в Москві. Угоду про об'єднання опозиційних політичних сил у блок «Перемога», окрім забороненої у Молдові партії «Шор», підписала і голова (башкан) Гагаузької автономії Молдови Євгенія Гуцул, яка стала виконавчим секретарем національної політради. Для російської преси захід був названий «з'їздом молдовських політиків, які підтримують приєднання Кишинева до Євразійського економічного союзу»[14]. РозслідуванняУ січні 2022 року було відкрито кримінальну справу проти Гуцул за звинуваченнями в отриманні та переправленні грошей із Росії для фінансування нині забороненої у Молдові проросійської партії «Шор». За даними слідства, у 2019—2022 роках Гуцул, працюючи секретарем у партії «Шор», систематично ввозила до Молдови гроші, отримані від організованого злочинного угруповання з Росії. Згодом ці гроші були інтегровані у діяльність партії, щоб підтримати її активність на політичній арені Молдови. Є й інше звинувачення, за яким Євгенія Гуцул як співучасниця з жовтня по листопад 2022 року координувала діяльність деяких територіальних відділень колишньої партії «Шор» у районах Молдови. Вона відповідала за перевірку, затвердження списків та винагороду учасників акцій протесту перед державними установами Кишинева — Парламентом, Урядом, Президентурою, Генеральною прокуратурою тощо (при цьому акції організовувала партія, оголошена в країні неконституційною). Таким чином, вона свідомо брала участь у фінансуванні політичної партії від організованої злочинної групи на загальну суму близько 42,5 млн леїв (у перерахунку понад 2,2 млн євро)[15][16]. 24 квітня 2024 року Антикорупційна прокуратура Молдови повідомила, що завершила розслідування та передала до суду справу проти Євгенії Гуцул. Засідання у справі вже кілька разів переносили з різних причин[17][18].У разі доказу провини Євгенії Гуцул загрожує ув'язнення терміном від 2 до 7 років із забороною обіймати державні посади. 26 березня 2025 року Гуцул було затримано в аеропорту Кишинева[19]. 28 березня Суд у Кишиневі (сектор Чекани) ухвалив, клопотання прокуратури про попередній арешт Гуцул на 20 діб. Прокурор у справі Адріан Скутару зазначив, що слідство знайшло і надало достатні підстави, що доводять необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді арешту.[20][21] 9 квітня 2025 року Суд району Чокана в Кишиневі змінив запобіжний захід башкану (голові) автономного регіону Гагаузія Євгенії Гуцул та перевевів її під домашній арештна 30 днів.[22][23] СанкціїУ червні 2024 року США запровадили проти Гуцул санкції, за даними США, вона входить до злочинної мережі молдовського олігарха Ілана Шора[24]. РодинаОдружена, має двох дітей[25]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
