Гуцульський курінь УГА

Гуцульський курінь Української Галицької Армії
3 сотня 1-го Гуцульського пробоєвого куреня УГА четаря Голинського.
Країна	ЗУНР — УНР
Вид	сухопутні війська
Роль	загальновійськова
Чисельність	бл. 1200 стрільців
У складі	поручник Григорій Голинський
Медіафайли на Вікісховищі

Гуцульський курінь УГА — військова частина Української Галицької Армії у 1918–1919 роках. Входив до складу 8-ї Самбірської бригади УГА.

Бойовий шлях

Курінь був сформований у м. Коломиї[1]. Командантом Гуцульського куреню був четар (згодом поручник) Григорій Голинський[2]. Складався з 4-х сотень, сотні скорострілів, чоти саперів і технічного відділу, загальна чисельність – бл. 1200 осіб (переважно добровольці з Коломийського повіту та Гуцульщини, колишні вояки 24-го і 36-го Коломийських піхотних полків австро-угорорської армії)[3].

Під час Вовчухівської операції 1919 року визначився в боях за Городок (тепер місто Львівської області).

У травні 1919 року курінь переданий до 11-ї Стрийської і Гірської бригади. В ході Чортківської офензиви 1919 року УГА вів кровопролитні бої з польськими частинами на ділянці фронту Хирів-Перемишль. В серпні 1919 брав участь у поході об'єднаних українських армій на Київ та на Вапнярському напрямі на Одесу.

У курені була жидівська чота, створили її єврейські добровольці, які організованою групою приєдналися до Гуцульського куреня в районі Бучач–Монастириська під час Чортківської офензиви[4].

В ході антибільшовицького виступу галицьких бригад, у квітні 1920 року, майже повністю потрапив у польський полон та припинив своє існування[5].

Відомі вояки

• Голинський Григорій — незмінник командир куреня.
• Сулятицький Степан — командир скорострільної сотні.
• Мельник Юрій — командир стрілецької сотні.

Примітки

1. Микола Савчук. Коломия — місто. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
2. Зведений обласний загін ВО «Тризуб» ім. С. Бандери взяв участь у відкритті пам'ятника легендарному командиру УПА сотенному «Гамалії». Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
3. Кузич І. До історії Гуцульського куреня // Гуцулія. 1969. Ч. 2.
4. Українська Галицька Армія: у 50-річчя її участи у визвольних змаганнях: (матеріяли до історії). — Вінніпеґ, 1968. — Т. 4. — 290 с.
5. Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. Львів, 1998

Джерела та література

• Литвин М. Р., Науменко К. Є. Гуцульський курінь УГА [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 263. — ISBN 966-00-0405-2.
• П. П. Дем'янюк. Гуцульський курінь УГА [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Гуцульський Курінь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 2. — С. 466.
• Грабовецький В. Історія Коломиї. — К., 1996.

Посилання

• Українське військо у XX—XXI столітті [Архівовано 13 серпня 2010 у Wayback Machine.]