Густав Шмоллер

Густав Шмоллер
Gustav von Schmoller
Народився24 червня 1838(1838-06-24)
м. Гайльбронн, Німеччина
Помер27 червня 1917(1917-06-27) (79 років)
м. Бад-Гарцбург, Німеччина
ПохованняKaiser Wilhelm Memorial Cemeteryd
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьекономіст, політик, викладач університету
Alma materТюбінгенський університет
Галузьекономіка
ЗакладГарвардський університет
Посадаmember of the Prussian House of Lordsd і Історіограф Прусської державиd
Науковий ступіньdoctorate in Political Science and Economicsd
Науковий керівникCarl Wolfgang Christoph Schüzd[1]
ВчителіJohann von Helferichd
Відомі учніJosef Kaizld
Вернер Зомбарт
Wilhelm Stiedad
Аспіранти, докторантиHenry Walcott Farnamd[1]
Карл Ратген[1]
Макс Зерінг[1]
Вернер Зомбарт[1]
Alfred Dorend[1]
Вільям Едуард Беркхардт Дюбойс[1]
Альфред Вебер[1]
Edwin Francis Gayd[1]
Leopold von Wiesed[1]
Friedrich Woltersd[1]
Артур Шпитгоф[1]
Отто Нейрат[1]
Erwin von Beckerathd[1]
Ludwig Feuchtwangerd[1]
Richard Heath Dabneyd[2]
ЧленствоПрусська академія наук
Баварська академія наук
Петербурзька академія наук
Угорська академія наук
Російська академія наук
Данська королівська академія наук
БатькоFriedrich von Schmollerd
Нагороди
CMNS: Густав Шмоллер у Вікісховищі

Густав фон Шмоллер (нім. Gustav von Schmoller, 24 червня 1838(18380624), Гайльбронн, Німеччина — 27 червня 1917, Бад-Гарцбург, Німеччина) — німецький економіст, політик, історик, державний і громадський діяч, провідний представник т. з. нової (молодої) німецької історичної школи в економіці (поряд з А. Вагнером та ін. розробляв теорію державного соціалізму).

Біографія

Народився 24 червня 1838 року у м. Гайльбронн. На формування особистості молодого Шмоллера помітний вплив мав батько. Густав був знаним професором університетів в Галле (з 1864 року), Страсбурзі (з 1872 року), Берліні (з 1882 року), членом прусської державного ради (з 1884 року), одним із засновників (1872 рік) і представників (з 1890 року) «Союзу соціальної політики».

Наукова спадщина

Шмоллер вважав, що політекономія як основна суспільна наука включає в себе психологію, соціологію, географію тощо, тому вона має нормативний характер і відкриває можливість етичних оцінок і практичних рекомендацій. Критикуючи марксизм з позиції катедер-соціалізму, Шмоллер захищав активне державне втручання в господарське життя з метою заохочення національної економіки та пом'якшення класових протиріч. Наявність соціальних класів і боротьбу між ними він вважав необхідною умовою суспільного прогресу. Однак мету класової боротьби Шмоллер бачив не в революційному перетворенні суспільства, а в досягненні компромісу між сторонами, які не повинні порушувати загальних етичних норм.

Шмоллеру належить ряд досліджень з соціально-економічної і політичної історії країн Західної Європи. Він піддав різкій критиці самі принципи економічного лібералізму. Шмоллер викривав підміну, укладену в утвердженні лібералів про те, що основним мотивом людської діяльності є егоїзм. Шмоллер чудово показав, що в разі ліберальних економічних теорій ми маємо справу не тільки з окремою наукою — економікою, але і з особливою ідеологією, яку він назвав «економізмом».

Велику популярність Г. Шмоллер отримав і як учасник суперечки про методи (з представником Австрійської школи маржиналізму К. Менгером в 1883-1884 роках. Густав фон Шмоллер відстоював конкретно-історичні методи дослідження і значимість індукції, пріоритет соціального цілого, культури, соціуму над діями окремих людей, в яких незнищенна ціннісне, етичне начало. Він протиставляв усі ці аспекти пріоритету дедукції, принципу методологічного індивідуалізму і ідеї про універсальність людської природи

Твори

  • «Zur Geschichte der deutschen Kleingewerbe im 19 Jahrhundert», Халле, 1870;
  • «Über einige Grundfragen des Rechts und der Volkswirtshaft», 2 Aufl., Йена, 1875;
  • «Zur Literaturgeschichte der Staats- und Sozialwissenschaften», Лейпциг, 1888;
  • «Die soziale Frage», Мюнхен, 1918;
  • «Народное хозяйство, наука о народном хозяйстве и её методы», Москва, 1902;
  • «Борьба классов и классовое господство», Москва, 1906.

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ (unspecified title) — doi:10.1017/S0022050700073642

Література

  • Блауг М. Шмоллер, Густав фон // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 327—329. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-01-9.
  • Марголин М. М. Шмоллер, Густав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Туган-Барановский М. И.  Очерк VI. Социально-политическое направление // Очерки из новейшей истории политической экономии: (Смит, Мальтус, Рикардо, Сисмонди, историческая школа, катедер-социалисты, австрийская школа, Оуэн, Сен-Симон, Фурье, Прудон, Родбертус, Маркс). — СПб.: Изд. журнала «Мир божий», 1903. — С. 194—199. — X, 434 с.
  • Шмоллер Густав фон / Гудков Л. Д. // Чаган — Экс-ле-Бен. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 29).
  • Вебер М., «Der Sinn der „Wertfreiheit“ der soziologischen und ökonomischen Wissenschaften», «Logos», 1918, Bd 7;
  • Schaäfer U. G., «Historische Nationalökonomie und Sozialstatistik als Gesellschaftswissenschaften», Кёльн, 1971.