Густаво Сантаолалья
Густа́во Альфре́до Сантаола́лья (ісп. Gustavo Alfredo Santaolalla, *Ель Паломар, 19 серпня 1951) — аргентинський композитор, музикант та продюсер. Двічі здобував Оскар за музику для фільмів. У своїй творчості Сантаолалья поєднує елементи року, соулу, африканські ритми та народну музику Латинської Америки. У 1970-х роках очолював гурт Arco Iris, один з засновників напрямку аргентинський рок. БіографіяГуставо Сантаолалья розпочав свою музичну кар'єру 1967 року у віці 17 років, заснувавши гурт Arco Iris, один із перших у жанрі аргентинський рок. Після розпаду Arco Iris у 1976 заснував гурт Soluna, який записав лише один альбом Energía Natural (1977). Потім Сантаолалья поїхав до Лос-Анджелесу, де грав рок-н-рол з гуртом Wet Picnic. В одну з подорожей до Аргентини спродюсував перший сольний альбом Леона Гьєко, Pensar en Nada (1980) та записав свій власний дебютний сольний альбом Santaolalla[2]. Його другий альбом Gas вийшов 1995 року. Наступний альбом під назвою Ronroco (1998) містив кілька треків, де використовувалося характерне звучання народного струнного інструмента чаранго, став початком нового етапу у кар'єрі Сантаолальї — написання музики до фільмів. Сантаолалья також виступив продюсером та натхненником багатьох представників латиноамериканського року, як-от Divididos, Хуанес, Molotov, Café Tacuba, Хорхе Гонсалес, Хульєта Венегас, Bersuit Vergarabat, Fobia, Árbol, Caifanes, Kronos Quartet та багатьох інших. На початку 2000-х написав музику до фільмів Amores perros, 21 грам та Щоденники мотоцикліста. За музику до стрічок Горбата гора та Вавилон отримав Оскар. Також здобув премію BAFTA за «Щоденники мотоцикліста» та «Вавилон». Сантаолалья також стояв біля витоків нео-танго як один з музикантів гурту Bajofondo. 2008 року Сантаолалья написав саундтрек до фільму Louis Vuitton під назвою «Where will life take you?». Наразі композитор живе разом з дружиною та дітьми у Лос-Анджелесі (США). Дискографія
Вибрана фільмографія
Музика до відеоігор
Нагороди
Посилання
Примітки
|