Гудков Геннадій Володимирович

Гудков Геннадій Володимирович
Народився	15 серпня 1956(1956-08-15) (68 років)  Коломна, Московська область, РРФСР, СРСР
Країна	Росія  СРСР
Діяльність	політик, бізнесмен, депутат Державної Думи РФ
Галузь	політик і опозиція
Alma mater	Moskovskiĭ gosudarstvennyĭ oblastnoĭ sot︠s︡ialʹno-gumanitarnyĭ institut^d
Знання мов	російська
Членство	Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликання^d, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликання^d, Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликання^d, Державна дума Федеральних зборів РФ III скликання^d і Координаційна рада російської опозиції^d
Посада	депутат Державної Думи РФ^[d], депутат Державної Думи РФ^[d], депутат Державної Думи РФ^[d] і депутат Державної Думи РФ^[d]
Військове звання	резервіст
Партія	Народна партія (НПРФ)^d, Координаційна рада російської опозиції^d, Справедлива Росія (13 березня 2013), Альянс зелених і соціал-демократів^d, КПРС, Єдина Росія, фракція політична і Громадянська ініціатива
Діти	Гудков Дмитрій Генадійович
Автограф
IMDb	ID 6764508
Сайт	gudkov.ru
Медіафайли у Вікісховищі

Геннадій Володимирович Гудко́в (рос. Генна́дий Влади́мирович Гудко́в, (15 серпня 1956(1956-08-15) , Коломна, Московська область )) — російський підприємець, політик, опозиціонер, полковник ФСБ Росії у відставці.

Голова Центрального комітету Народної партії Російської Федерації (2004-2007), депутат Державної Думи Російської Федерації третього, четвертого, п'ятого і шостого скликань (2001-2012), заступник голови комітету ДД з безпеки, заступник керівника фракції «рос. Справедливая Россия» в Держдумі РФ, секретар центральної ради партії. Російський політик, публіцист. Депутат 3,4,5 і 6 скликань Держдуми РФ, заступник голови думського комітету з безпеки. Позбавлений мандата депутата ГД 14 вересня 2012 року у зв'язку з порушенням статусу депутата. Раніше — голова підкомітету із законодавства у сфері охоронної та детективної діяльності. Співголова політичної партії «Альянс зелених і соціал-демократів» (2014-2015).[1] Брав учать в одному із Форумуів Вільних Держав Постросії у 2023

Біографія

Народився 15 серпня 1956 року в Коломні. Мати викладала в школі російську мову та літературу, батько був інженером на заводі важких верстатів у Коломні. Дід по батьківській лінії, Петро Якович Гудков, був одним із помічників М. І. Бухаріна, працював у друкарні «Известий», після арешту Бухаріна, рятуючись від репресій, виїхав у село. Бабуся по батьківській лінії, Рената Глібівна, — працівник інституту, під час Громадянської війни працювала у штабі командарма М. В. Фрунзе [2]. Дід по материнській лінії, Володимир Сергійович Хованський, став жертвою сталінських репресій.

У 17-річному віці написав листа Юрію Андропову, щоб з'ясувати, як можна почати службу в КДБ.[3]

У 1978 році закінчив факультет іноземних мов Коломенського державного педагогічного інституту за професією викладач англійської мови. Навчаючись у педінституті, підробляв на весіллях грою на баяні. Був заступником секретаря комітету комсомолу вишу.

Після закінчення вишу був призваний на строкову службу в Радянську армію на два роки. Під час служби вступив до КПРС. У 1980 році повернувся з армії в Коломну. Працював у Коломенському міськкомі ВЛКСМ, спочатку інструктором, а потім — завідувачем відділу спортивної та оборонно-масової роботи.

З 1982 року до січня 1993 року працював в органах держбезпеки СРСР. Закінчив школу контррозвідки, інститут КДБ імені Ю. В. Андропова. Звільнений без права носіння військової форми одягу з посади оперуповноваженого УМБ РФ у м. Москві та Московській області, військове звання на момент звільнення — майор. Під час служби в Коломенському міськвідділі КДБ захоплювався читанням «антирадянської» літератури.

Як депутату Держдуми присвоєно військові звання: підполковник запасу (1999) і полковник запасу (2003).

З 1992 року (ще до звільнення з військової служби) — президент охоронного об'єднання «Оскордъ», віце-президент московського міжнародного фонду сприяння ЮНЕСКО.

Творець і власник групи компаній «Оскордъ» — холдингу охоронних агентств, бізнесу, що розвинувся в 1990-ті роки. За повідомленнями ЗМІ, до 1996 року у фірмі працювало близько трьох тисяч осіб, з яких більше половини становили колишні співробітники спецслужб і правоохоронних органів.

Через третіх осіб контролює низку ПОПів, серед яких — «Оскордъ», «Потан», а також у рідному місті Коломна — «Арсенал», «Сармат», «Аванпост», розташованих за адресою вул. Партизанів, буд. 2.

У 1997-2001 рр. Гудков був членом консультативної ради при директорі ФСБ, до якої входили керівники приватних охоронних компаній.

З 2019 року постійно проживає у своєму будинку в Болгарії (у місті Варна), куди він терміново від'їхав із Росії влітку 2019 року, побоюючись, за його словами, загрози неминучого арешту.[4]

Сім'я та особисте життя

Одружений, двоє синів. Познайомився зі своєю майбутньою дружиною ще в шкільні роки.

Його дружина — Марія Петрівна Гудкова (до шлюбу Кареткіна), голова ради директорів об'єднання структур безпеки «Оскордъ».

Старший син, Дмитро Гудков, у грудні 2011 року став депутатом Державної думи РФ VI скликання (фракція «Справедлива Росія»), політик, був співзасновником Молодіжної громадської палати і лідером молодіжного руху ООМО «Молодые социалисты России».

Молодший син, Володимир Гудков — генеральний директор колекторського агентства «Центральне боргове агентство».

У вільний час Геннадій Володимирович Гудков захоплюється спортом і грою на баяні.

У грудні 2014 р. придбав елітну квартиру площею 137 м² у центрі Лондона за 2,5 мільйона фунтів стерлінгів.[5]

Примітки

1. Новости, Р. И. А. (20140125T1351). Внеочередной съезд "Альянса зеленых" открылся в Москве. РИА Новости (рос.). Процитовано 9 жовтня 2022.
2. Геннадий Гудков: исповедь на заданную тему (рос.). Процитовано 9 жовтня 2022.
3. №34 (845) / Политика и экономика / Профиль / Неисправимый. web.archive.org. 3 серпня 2019. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 9 жовтня 2022.
4. Геннадий Гудков: "Не советую Навальному возвращаться в Россию". Радио Свобода (рос.). Процитовано 9 жовтня 2022.
5. Геннадий Гудков решил заработать на элитной недвижимости в Лондоне. Lenta.RU (рос.). Процитовано 9 жовтня 2022.