Грунянський Іван Іванович

Грунянський Іван Іванович
Народився	13 червня 1923(1923-06-13) село Кострина Чехо-Словаччина, тепер Великоберезнянського району Закарпатської області
Помер	25 січня 2010(2010-01-25) (86 років) Київ
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Іванович Грунянський (нар. 13 червня 1923(19230613), село Кострина Чехо-Словаччина, тепер Великоберезнянського району Закарпатської області — 25 січня 2010, місто Київ) — український радянський діяч лісової промисловості, партійний діяч, міністр лісової і деревообробної промисловості УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 7—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 р.

Біографія

Народився в родині лісоруба. Закінчив народну школу в селі Кострина і міську школу (горожанку) у Великому Березному. Працював на лісорозробках.

У 1941—1946 роках — практикант, помічник лісника, товарознавець лісництва. З 1946 року — головний бухгалтер, головний інженер Жорнавського ліспромгоспу Закарпатської області.

У 1951 році закінчив відділення техніків-технологів технікуму лісового господарства у місті Щолково Московської області.

У 1951—1953 роках — головний інженер Буштинського ліспромгоспу; старший інженер виробничо-технічного відділу, начальник відділу праці і зарплати тресту «Закарпатліспром».

Член КПРС з 1953 року.

У 1953—1955 роках — директор Усть-Чорнянського ліспромгоспу Закарпатської області.

Могила Івана Грунянського, Байкове кладовище

У 1955—1963 роках — керуючий трестом «Закарпатліспром».

У 1957 році заочно закінчив Львівський лісотехнічний інститут.

У березні 1963 — жовтні 1965 року — заступник голови виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих.

23 жовтня 1965 — 1968 року — міністр лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості Української РСР.

У 1968 — 9 листопада 1988 року — міністр лісової і деревообробної промисловості Української РСР. Голова правління Українського відділення Товариства радянсько-угорської дружби[1].

3 листопада 1988 року — на пенсії у Києві. Помер на 87-му році життя 25 січня 2010 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′2.86″ пн. ш. 30°30′4.01″ сх. д.).

Нагороди

• три ордени Трудового Червоного Прапора (5.10.1957,)
• орден «Знак Пошани»
• орден Жовтневої Революції
• орден Дружби народів
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (12.06.1973)
• заслужений працівник промисловості Української РСР (1983)

Примітки

1. УГОРСЬКА ДРУЖБА. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.

Посилання

• [1] [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• [2] [Архівовано 28 березня 2015 у Wayback Machine.]

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.