Громадське місцеГрома́дське мі́сце — частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. В Українському законодавстві поняття визначене у статті 1 закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»[1]. Також міністерство охорони здоров'я України надає більш конкретні приклади цього визначення[2]:
Опосередковано громадські місця також визначаються у статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
Перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади. Так, у місті Києві перелік громадських місць визначено розпорядженням Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради від 04.04.2020 № 12 «Про внесення змін до розпорядження Керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 25.03.2020 № 2»[3]. До громадських місць згідно розпорядження відносяться також зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них; церкви та 50-метрова зона навколо них; заклади торгівлі закритого і відкритого типів, зокрема торгові ряди та ринки; кінотеатри та прилегла до них територія тощо. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia