Грицак Володимир Семенович

Володимир Семенович Грицак
Народився	27 квітня 1946(1946-04-27) (78 років) с. Закрівці Коломийський район, Івано-Франківська область, Україна
Національність	українець
Громадянство	УРСР →  Україна
Діяльність	актор, режисер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди та премії

Володимир Семенович Грицак (нар. 27 квітня 1946, с. Закрівці, Україна) — український актор, режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2000). Член Національної спілки театральних діячів України (1976).

Життєпис

Володимир Семенович Грицак народився 27 квітня 1946 року в селі Закрівцях Коломийського району, нині Івано-Франківської області (Україна).

Закінчив студію при Івано-Франківському українському музично-драматичному театрі (1970), факультет режисури Київського інституту театрального мистецтва (1980, нині університет театру, кіно і телебачення).

Працював актором Івано-Франківського, Тернопільського (1970—1974, нині академічний обласний драматичний театр), Закарпатського (1980—1987), Луганського (1990—1993) обласних музично-драматичних театрів; актором і режисером Барнаульського театру (1987—1990, м. Рубцовськ, нині РФ), Львівського обласного музично-драматичного театру (1993—2002, м. Дрогобич Львівської області); 2002—2007 — режисер Івано-Франківського музично-драматичного театру.

Нині — викладач кафедри театрального мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету.

Ролі

• Петро («Наталка Полтавка» І. Котляревського)
• Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки),
• Глумов («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського),
• Панас («Наймичка» І. Карпенка-Карого),
• Дон Карлос («Дон Карлос»),
• Подкольосін («Одруження» М. Гоголя),
• Яґо («Отелло» В. Шекспіра) та інші.

Постановки вистав

• «Пізня любов» О. Островського,
• «Одруження» М. Гоголя (1982),
• «Господа Головльови» за М. Салтиковим-Щедріним (1987),
• «Закохана витівниця» Лопе де Веги (1987),
• «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською (1993),
• «Мачуха» за О. де Бальзаком,
• «Терпкий аромат трояндової ночі» А. Кассона,
• «Молода хазяйка Нізкавуорі» Х. Вуолійокі,
• «Фатальна ніч» за А. Крісті,
• «Кайдашева сім'я» за І. Нечуєм-Левицьким (1999),
• «Солодкий гріх любові» за І. Франком,
• «Перед потопом» В. Босовича (2000, 2002),
• «Куплена наречена» М. Кропивницького (2003),
• «Моделі сезону» Г. Рябкіна (2004).

Відзнаки

• лауреат вітчизняних і міжнародних фестивалів: «За найкращу режисуру», «За найкращий акторський ансамбль», «За найкращу чоловічу роль», «За найкращу сценографію», «За найкраще пластичне вирішення» тощо.[1]

Примітки

1. Грицак Володимир Семенович [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.].

Джерела

• Бабинська Г. В. Грицак Володимир Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
• Мельничук Б., Щербак Л. Грицак Володимир Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 168. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література

• Гарбузюк М. Ностальгія за «Кайдашевою…» // Просценіум. Л., 2002. — № 1(2).

Посилання

• Грицак Володимир Семенович [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.].