Гохо великий

? Гохо великий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тиранові (Tyrannidae) Рід: Гохо (Agriornis) Вид: Гохо великий
Біноміальна назва
Agriornis micropterus (Kittlitz, 1835)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Agriornis livida
Посилання
Вікісховище: Agriornis lividus Віківиди: Agriornis lividus ITIS: 711530 МСОП: 22700095 NCBI: 2338452

Го́хо великий[2] (Agriornis lividus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Патагонських Андах.

Опис

Великий гохо є найбільшим представником родини тиранових, його середня довжина становить 27,5–31 см, а вага — 99,2 г[3]. Верхня частина тіла в нього темно-коричнева, груди сіро-коричневі, нижня частина тіла світліша, живіт жовтуватий. Хвіст довгий, темний, горло поцятковане темними смужками. Дзьоб великий, гачкуватий[4].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[5]

• A. l. lividus (Kittlitz, 1835) — центр Чилі;
• A. l. fortis Berlepsch, 1907 — південь Чилі, південь Аргентини.

Поширення і екологія

Великі гохо мешкають в Патагонських Андах, в Чилі і прилеглих районах Аргентини. Вони живуть на луках і в чагарникових заростях на висоті до 1800 м над рівнем моря.

Поведінка

Великі гохо полюють на великих комах, дрібних ссавців, ящірок, земноводних, яйця птахів, на дрібних птахів, таких як колібрі і горобці.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Agriornis lividus. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. CRC Handbook of Avian Body Masses by John B. Dunning Jr. (Editor). CRC Press (1992), ISBN 978-0-8493-4258-5.
4. Román, D., Tomás, ред. (2020). Fauna del Cerro El Peñón y Zonas Adyacentes (Español) . с. 58—59. ISBN 978-956-401-578-1.
5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2021.