uk %D0%93%D0%BE%D1%82%D1%84%D1%80%D1%96%D0%B4 %D0%93%D0%BE%D1%84%D0%BC%D0%B0%D0%BD

Готфрід Гофман
Готфрід Гофман
Jan Gottfried Hoffman;
Народження	початок 18 століття
Смерть	близько 1775
Країна	Священна Римська Імперія, Річ Посполита
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Бучач, Почаїв
Архітектурний стиль	бароко, Віленське бароко
Найважливіші споруди	Церква Чесного і животворящого Хреста (Бучач), Собор у Почаєві, замок-палац для Юзефа Оссолінського в Ліську

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гофман.

Ґотфрід Гофман (Gottfried Hoffman, також пол. Godfred Hoffmann^[1] р. нар. та см. невідомі) — сілезький^[2] архітектор XVIII ст.

Життєпис

Роботи Гофмана

Готфрід Гофман

Церква Чесного і животворящого Хреста (Бучач)

Походив із Вроцлава.^[3] На замовлення Миколи Василя Потоцького спроєктував Церкву Воздвиження Чесного Хреста (або Хрестовоздвиженську церкву) монастиря отців василіян у Бучачі. Використовував поєднання традицій Львівської — на чолі з Бернардом Меретином — та Віленської — засновником якої вважається Йоган Кристоф Ґляубіц — архітектурних шкіл.^[4] Автор проєкту перебудови Почаївського монастиря^[5] (зокрема, проєкту Успенського собору). 20 лютого 1771 року уклав контракт на будівництво нового храму.^[2] Однак виникла потреба експертизи будівництва^[6]. Навесні 1775 року для ревізії виконаних робіт і корекції проєктів було запрошено львівського архітектора Петра Полейовського, який 20 квітня 1775 року склав письмовий звіт про обстеження і запропонував значні зміни до вже існуючого проєкту, так що, на думку Збіґнева Горнунґа, власне його можна вважати фактичним автором проєкту^[7] Пізніше, новий проєкт усього комплексу доручили розробити Францискові Кульчицькому, який також мав керувати будівництвом^[6].

1770 року невідомий архітектор з Почаєва розробив проєкт нової церкви та келій львівського монастиря святого Онуфрія. Через подібність із почаївським храмом, львівський дослідник Володимир Вуйцик припускав, що проєктантом був саме Ґотфрід Гофман.^[8] У 1765–1771 роках Гофман займався відбудовою замку Юзефа Оссолінського в Ліську^[9].

Примітки

↑ Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 58. (пол.)
↑ ^а ^б Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
↑ Łoza S. Hoffman… — S. 132.
↑ Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — С. 41, 50., іл. — ISBN 966-7086-24-0.
↑ Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл. — С. 42.
↑ ^а ^б Wujcyk W. Architekt lwowski Franciszek Ksawery Kulczycki: (na podstawie badań archiwalnych) [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 158. (пол.)
↑ Hornung Z. Polejowski Piotr (zm. przed r. 1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1982. — T. XXVII/2. — Zeszyt 113. — S. 292. (пол.)
↑ Вуйцик В. С. Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 51. — ISBN 966-95066-4-13.
↑ Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. — Wyd. drugie. — Wrocław : Zakład Narodowy im Ossolińskich, 1996. — T. 8. — S. 366. — ISBN 83-04-04238-X. (пол.)

Джерела

Łoza S. Hoffman Gottfried // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 132. (пол.)