Господарська справаГоспода́рська (арбітра́жна) спра́ва — правовий спір, що виник із господарських або прирівняних до них корпоративних відносин, і підлягає вирішенню в установленому порядку. Стосовно процесуального права, господарською справою називають будь-яку справу, що розглядається в господарських (арбітражних, комерційних, торгових) судах загальної юрисдикції в порядку, передбаченому господарсько-процесуальним законодавством. В діловодстві суду господарською справою називають упорядковану сукупність матеріалів (докази, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали), що мають значення для конкретного судового провадження. Особливістю господарських справ є склад їх учасників — це суб'єкти господарювання приватного, або муніципального права, або державні органи, які захищають свої господарські інтереси від імені держави[1]. Вони порушуються тільки за ініціативою зацікавленої сторони. Сторонами господарської справи є позивач (активна сторона) і відповідач (пасивна сторона). На стороні позивача та відповідача можуть виступати один або декілька самостійних суб'єктів права. У справах про банкрутство сторонами справи є кредитор і боржник (банкрут). Розгляд господарських справСудомГосподарські справи розглядаються в Україні господарськими судами загальної юрисдикції за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку позовного провадження. Справи про банкрутство розглядаються з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»[2]. Окремі різновиди господарських справ:
Господарські справи розглядаються, як правило, за місцезнаходженням відповідача або спірного майна. Іншими органамиОкремі господарські справи, залежно від приписів чинного законодавства, можуть розглядатися третейськими судами, іноземними судами, міжнародними судовими і арбітражними установами тощо. Див. такожПримітки
Посилання
|