За переказами, назва поселення походить від слова «вигони» (лівий берег р. Серет, зокрема територія сучасного села, відома природними пасовищами-вигонами). Відомі й інші версії походження села. Вигнанка була названа Долішньою і Горішньою. Долішня — це територія від р. Серет до підніжжя гори (нині район залізничного вокзалу, вулиць Замкової та Шопена м. Чорткова). Горішня Вигнанка була на місці сучасного села, вона на сто років молодша від Долішньої. Назва Долішня Вигнанка зберігалася до 1931 р.
Символіка
Герб с. Горішня Вигнанка: у золотому полі з трьома червоними трояндами із золотими осердями та зеленими листочками (2:1) зелене перекинуте вістря, в якому виходить срібна кінська голова.
Прапор с. Горішня Вигнанка: квадратне жовте полотнище, на якому три червоні троянди з жовтими осердями та зеленими листочками (2:1); з верхнього краю до середини прапора йде зелений клин, на якому виходить біла кінська голова.
Голова коня уособлює вигони та пасовища, на яких місцеві мешканці займалися вирощуванням худоби та коней (герб є напівпромовистим). Три троянди вказують на розташування села біля Чорткова, «вгорі» від міста, оскільки колишня Нижня Вигнанка вже давно увійшла в його межі.
Розташування
Розташоване на лівому березі Серету, ліва притока Дністра, за 3 км від районного центру і найближчої залізничної станції Чортків.
Територія — 1,95 км². Дворів — 470.
Місцевості
Вільховець — хутір, розташований за 0,7 км від села. У 1952 році на хуторі — 16 дворів, 58 жителів.[2]
Історія
Поблизу Горішньої Вигнанки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури та поховання перших століть н. е. Вигнанка — поселення трипільської культури розміщене на городі та в парку. На поселенні досліджено розкопками площу 10×12 м, виявлено рештки житла, значено уламки розписної кераміки та крем'яні знаряддя. Розкопки Г. Оссовського у 1890 р. Матеріал зберігається в Краківському археологічному музеї[3][4].
Від кінця XI ст. до 1144 року територія села належала до Теребовльського, відтак — Галицького, згодом — Галицько-Волинського князівств; від 1387 під владою феодальної Польщі.
Перші поселенці Горішньої Вигнанки походили з родин Шовкопляса та Семенчука, які перебралися сюди із села Майдан. Населення села поступово зростало і вже у XVII ст. становило 200—250 родин. Люди заселяли окремі околиці, яким відповідно до занять та природних відмінностей давали назви: Рогатівка, Середня, Глинища, Підстінки, Лан, Підлісок, Кринички, Вільхівчики.
1655 — козацькі полки під час Національно-визвольної революції українського народу, звільнивши велику частину західноукраїнських земель, пройшли селом на штурм м. Чорткова і здобули його.
1918 — створено сільський комітет ґміни із шести осіб, який був місцевим представницьким органом ЗУНР.
3 жовтня 1920 — встановлено польську владу.
1923—1927 — відбулися сільські заворушення.
У боях проти гітлерівців брали участь 62 мешканці села; під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 19 жителів:
Зенон Березовський (нар. 1925),
Йосип Кузів (нар. 1915),
Едуард Куніцький (нар. 1905),
Йосип Новіцький (нар. 1900),
Володимир Панасюк (нар. 1922),
Йосип Турчин (нар. 1914).
В УПА воювали Роман Бачинський («Степовик»), Ганна Гуцил, Кароліна Гуцул, Марія Гуцул, Павлина Гуцул, Володимир Подолянський, Йосип Шиманський та інші.
Нині діють загальноосвітня школа I—III ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, футбольний клуб «Факел», ПП «Яночка», ПП «Сван», ПАП «Оберіг», колективно-пайове господарство «Вигнанське», фермерські господарства «Хом'як», «Промінь», ТзОВ «Агробудсервіс», ковбасний цех, хлібопекарня, торгові заклади.
Відомі люди
Народилися
Тадеуш Варжевський (Tadeusz Warzewski; 1896—1972) — польський математик;
Тадеуш Гензель (Tadeusz Henzel; 1905—1955) — польський учений-антрополог, етнолог, педагог;
Михайло Коссак (1874—1938) — театральний дириґент, композитор, педагог-вокаліст, громадський діяч;
