uk %D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2 %D0%9E%D0%BA%D0%B0 %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Городовиков Ока Іванович
Городовиков Ока Іванович
рос. Ока Иванович Городовиков
Народження	19 вересня (1 жовтня) 1879 ; Мокра Єльмута, Сальський округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть	26 листопада 1960 (81 рік) ; Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія; СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	кавалерія
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1918—1947
Партія	РКП(б)
Звання	Генерал-полковник
Командування	Друга Кінна армія
Війни / битви	Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Нагороди	; ; ;
	Городовиков Ока Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Городовиков.

Ока́ Іва́нович Городовико́в (1 жовтня 1879 — 26 листопада 1960) — радянський воєначальник калмицького походження, генерал-полковник (1940). Герой Радянського Союзу (1958). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Племінником О. І. Городовика був інший відомий радянський воєначальник — Басан Бадмиєвич Городовиков, син брата Бадми Івановича Городовикова.

Життєпис

Народився на хуторі Мокра Єльмута на Дону у бідній селянській родині калмика Хабі Хардагі. З 8 років працював наймитом у панів, сторожив отари, прислуговував у буддійському монастирі, був помічником кухаря. Учасник Першої світової, старший унтер-офіцер.

З 1918 року в Червоній армії. Брав участь у Громадянській війні. З 1919 року у РКП(б).

Був командиром ескадрону в полку Будьонного, потім командував полком, кавалерійською бригадою 1-ї Кінної армії, 4-ю і 6-ю кавалерійськими дивізіями у складі 1-ї кінної, у липні-серпні 1920 р. — 2-ю кінною армією. Брав участь у розгромі Врангеля і Нестора Махна.

З 1925 по 1932 рік був командиром 1-го кінного корпусу Червоного козацтва

В 1932 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

З 1932 по 1938 рік на посаді заступника командувача Середньоазійським військовим округом. В 1938—1943 роках — генеральний інспектор кавалерії.

Під час німецько-радянської війни керував формуванням кавалерійських частин і з'єднань. Літом 1941 року і під час Сталінградської битви був представником Ставки Верховного Головнокомандування по використанню кавалерії.

З 1943 по 1947 рік на посаді заступника командуючого кавалерією РСЧА.

Був депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Помер 26 лютого 1960 року. Похований на Новодівичому цвинтарі у Москві.

Звання та нагороди

10 березня 1958 року Оці Івановичу Городовикову присвоєно звання Героя Радянського Союзу «за заслуги у справі створення Збройних Сил СРСР і захисту Радянської держави від ворогів і проявлений при цьому героїзм».

Також нагороджений: