Гордієнко Яків Якович

Гордієнко Яків Якович
Ім'я при народженні	Гордієнко Яків Якович
Народження	16 квітня 1925(1925-04-16)  СРСР, місто Одеса
Смерть	30 липня 1942(1942-07-30) (17 років)  СРСР, Одеса
Поховання	Парк імені Тараса Шевченка (Одеса)
Країна	СРСР
Член	Радянські партизани і Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді
Командування	Ватажок групи партизанів
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня Медаль «За оборону Одеси»

Яша Гордієнко (Гордієнко Яків Якович; 16 квітня 1925, Одеса — 30 липня 1942, Одеса) — комсомолець-розвідник, ватажок групи у чекістському загоні В. М. Молодцова-Бадаєва в Одесі.

Біографія

Яків Гордієнко народився 16 квітня 1925 року в родині колишнього моряка броненосця «Синоп» Якова Кондратовича та домогосподарки Матрьони Демідівни. Він був середнім із трьох дітей. У 1940 році Яків закінчив 8 класів трудової школи та поступив до Спеціальної школи ВМС[1].

Увійшов в загін чекіста В. О. Молодцова-Бадаєва, що формувався з метою подальшого здійснення діверсійних операцій на території Одеси та області. Спочатку був зв'язним так званого «летючого загона», який мав конспіративну квартиру в Одесі. Потім він очолив загін.

Яків Гордієнко зробив чимало для того, щоб нашкодити румунським окупантам на користь чекістів. Зусиллями його групи добувалися цінні відомості для комуністичного підпілля Одеси, а також для головного командування у Москві. Яків Гордієнко брав участь у численних операціях проти румун на користь комуністам. В одному загоні із Яковом боротьбу з румунськими окупантами, на користь московських окупантів вели його старший брат Олексій, а також молодша сестра Ніна.

У лютому 1942 року на конспіративній квартирі по вул. Ніжинській, 75. Я. Гордієнко, В. О. Молодцов-Бадаєва та декількох московських шпигунів було заарештовано через зраду А. Б. Федоровича (Бойко). Їх доставили у в'язницю Сигуранци (румунська поліція).. Протягом лютого — травня, комуністично налаштованого Якова водили на допити.

У травні 1942 року Якова було переведено до в'язницю на Люстдорфський шлях. У липні Якову Гордієнко було виголошено смертний вирок. Коли Якова вели на розстріл, конвоїр вбив його лопатою по голові.

Нагороди

Якова Гордієнко було нагороджено орденом Вітчизняної війни 1 ступеня (посмертно), медалями «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня і «За оборону Одеси».

Пам'ять

• Іменем Я. Гордієнка названо одну з вулиць Одеси.
• На фасаді школи № 121 (Одесса), в якій навчався герой-підпільник, встановлено меморіальну дошку[2].
• З 1961 по 2000 роки ім'я героя-підпільника носив Палац піонерів та школярів (потім — Палац дитячої та юнацькох творчості).
• У 1964 році останки Якова Гордієнка було урочисто поховано на Алеї Слави Парка ім. Т. Шевченка (Одеса)[3].
• У 1973 році на Одеській кіностудії було знято художній фільм «Мальчишку звали Капитаном» по роману письменника Григорія Карєва «Твій син, Одесо»[4]

Примітки

1. Лики войны: Яшка — капитан подполья, «Правда», 04.02.2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 серпня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 17 (довідка)
2. Офіційний сайт школи № 121. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 14 серпня 2015. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 23 (довідка)
3. Сестра Яши Гордиенко: "Я плакала и просила оставить его в покое! А мама сказала: «Яша принадлежит не нам, а Одессе…», Комсомольская правда, 06.04.2011. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
4. Анотація до фільму «Мальчишку звали Капитаном». Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.

Література

• Карев Г. А. Твой сын, Одесса. — Маяк, 1990. — 297 с. — ISBN 5-7760-0162-5. (рос.)
• Корольков Ю. М. Операция «Форт». — М.: Советская Россия, 1970. — 464 с. — 100 000 экз. (рос.)