Горвіц Олександр Борисович

Горвіц Олександр Борисович
Ім'я при народженні	рос. Александръ Берковичъ Горвицъ
Народився	17 лютого (1 березня) 1897  Чуднів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	20 січня (2 лютого) 1918 (20 років)  Київ, Київська губернія, УНР
Національність	єврей
Діяльність	революціонер
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)

Олекса́ндр Бори́сович Го́рвіц[1][2] (17 лютого (1 березня) 1897 , Чуднів, Волинська губернія  — 20 січня (2 лютого) 1918 , Київ, Київська губернія, УНР ) — український революційний діяч, член РСДРП(б).

Біографія

Народився 17 лютого (1 березня) 1897(18970301) року в містечку Чуднів Волинської губернії, тепер Житомирська область, Україна[3].

З 12 (25) вересня 1912 по 1 (14) травня 1915 року навчався в Приватному трьохкласному комерційному училищі А. А. Ежевського у Варшаві. Закінчив училище зі срібною медаллю, удостоєний звання особистого почесного громадянина і кандидата комерції[4][5]. У 1915—1916 роках навчався в Київському комерційному інституті[6][7].

У лютому (ст. ст.) 1917 року повернувся до Києва. Член редколегії друкованого органу київської організації РСДРП(б) — газети «Голос социал-демократа». Делегат обласного з'їзду рад Південно-Західного краю (квітень 1917). Від травня 1917 року — член Київського комітету РСДРП(б), виконкому Київської ради робітничих депутатів, у листопаді — член виконкому Київської об'єднаної ради робітничих і солдатських депутатів. Під час липневих заворушень у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) 5 (18) липня 1917 року був заарештований юнкерами, але під тиском Київського комітету РСДРП(б) звільнений. 27 жовтня (9 листопада) на пленумі київських рад обраний до ревкому для підготовки збройного повстання робітників і революційних солдатів, був заарештований разом з іншими керівниками більшовиків військовиками штабу Київського військового округу, звільнений після капітуляції останнього.

Виступив проти проведення повстання на заклик більшовиків напередодні Всеукраїнського з'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів. 5 грудня на обласному (крайовому) з'їзді РСДРП(б) обраний членом Головного комітету РСДРП(б) — соціал-демократії України, на Першому Всеукраїнському з'їзді рад — членом ЦВК рад України.

У січні 1918 року — уповноважений Народного секретаріату для проведення в Києві повстання робітників і солдатів проти Української Центральної Ради, один з його керівників. Від 15 (28) січня 1918 року — член загально-міського Військово-революційного комітету. Керував повсталими на Печерську (див. Київське (січневе) збройне повстання 1918). Під час намагань відновити зв'язок з іншими районами міста його схопили прибічники УЦР.

Помер 20 січня (2 лютого) 1918 року; за даними Оксани Щусь, Великої радянської енциклопедії, його закатували (за іншими даними — зарубали вільні козаки[8]).

Похований 31 січня (13 лютого) 1918 року в братській могилі в Маріїнському парку.

Примітки

1. Ім'я при народженні — рос. дореф. Александръ Беровичъ Горвицъ. У записі про смерть у метричній книзі — рос. дореф. Александръ Борисовичъ Горовицъ
2. За деякими відомостями, начебто справжні ім'я та по батькові — Азеф Беркович, не підтверджують архівні документи — метричний запис про народження та особова справа студента Київського комерційного інституту.
3. За деякими відомостями — народився 1897 року в Києві, однак запису про народження в метричних книгах київського равінату не виявлено.
4. ДАК, спр. 1443, с. 1, 14–14зв.
5. За іншими відомостями — закінчив гімназію^[яку?] в Києві (1913).
6. ДАК, спр. 1443, с. 1–22.
7. За іншими відомостями — з 1915 року навчався в Казанському університеті. Член студентської організації соціал-демократів-інтернаціоналістів, за її дорученням вів революційну пропаганду серед солдатів казанського гарнізону.
8. Хто підняв збройне повстання в Києві в січні 1918 р.? // Історична правда. — 2010. — 18 жовтня. [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

• Александр Бер(к)ович Горвиц — 121 год со дня рождения. Документы // Фейсбук-пост Алексея Янковского. — 2018. — 1 марта. [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
• 20 (м). Запис про народження Олександра Горвіца 17 лютого (ст. ст.) 1897 року в містечку Чуднів // Метрична книга євреїв містечка Чуднів. 1897—1900, 1902, 1904. Народження // ДАЖО. Ф. 67. Оп. 3. Спр. 618. Арк. 13зв–14 (с. 28–29 у pdf-файлі). (рос. дореф.)
• Запис № 63 (м) про смерть студента Київського комерційного інституту Олександра Горовиця в метричній книзі Київського рабинату за 30 січня (ст. ст.) 1918 року // ЦДІАК. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 171 (до 2021 року — спр. 528). Арк. 30зв. [Архівовано 21 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Горвиц Александр Берович. Личное дело студента Киевского коммерческого института. 1915 // ДАК. Ф. 153. Оп. 4. Спр. 1443. (рос. дореф.)

Джерела

• Щусь О. Й. Горвіц Олександр Борисович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 161. — ISBN 966-00-0405-2. [[3 січня 2014 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]
• Горвиц Александр Борисович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.). — Т. 7 : Гоголь — Дебит. — М. : Советская энциклопедия, 1972. — С. 77.
• Е. Б. Горвиц Александр // Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917—1921 гг. / Сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — М.–Л..: Гос. изд-во, 1925. — С. 163, 164.(рос.) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Горвица улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 150. (рос.)