Горбань Андрій Вікторович

Горбань Андрій Вікторович
Сержант
Загальна інформація
Народження	24 січня 1993(1993-01-24) Миколаївка, Казанківський район
Смерть	29 листопада 2014(2014-11-29) (21 рік) Донецьк (смертельне поранення в бою)
Псевдо	«Кіборг»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	79 ОДШБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Савур-Могилу Іловайський котел Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «Народний Герой України» Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Андрі́́й Ві́кторович Го́рбань — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Відомий як один із захисників Донецького аеропорту — «кіборгів».

Життєпис

Народився 24 січня 1993 року в селі Миколаївка Казанківського району Миколаївської області. У 2010 році закінчив загальноосвітню школу в рідному селі. Навчався на факультеті фізичного виховання Миколаївського національного державного університету імені В. О. Сухомлинського.

У 2012—2013 роках проходив строкову військову службу в 79-й окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України (військова частина А0224, місто Миколаїв). З 2013 року продовжив військову службу за контрактом на посаді командира відділення 79-ї окремої аеромобільної бригади.

На фронті з весни 2014-го. Пройшов бої за Савур-могилу, вийшов з оточення під Іловайськом. Був одним з трьох вояків, котрі встановили державний прапор на прострілюваному терористами даху старого терміналу Донецького аеропорту[1].

29 листопада 2014 року, під час одного з найбільш масованих штурмів, влаштованих терористами та російським спецназом в аеропорту Донецька, Андрій Горбань прикрив найнебезпечніший напрямок, та півгодини стримував противника. Він отримав два кульові поранення в ногу. Практично відразу в цьому часі по позиції вдарив гранатометник терористів, вибухом Горбаня скинуло з третього поверху на другий. Побратими витягли Андрія Горбаня під шквальним вогнем, надали першу допомогу та під обстрілами евакуювали до лікарні[1]. Під час операції у бійця відірвався тромб, що спричинило зупинку серця і смерть[2].

Вдома залишилися мама, брат та наречена Катерина. Похований в Миколаївці Казанківського району.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014, посмертно)
• орденом «За мужність» II ступеня (5.11.2019, посмертно)[3]
• Наказом № 12 від 15 січня 2016 р. нагороджений відзнакою «Народний герой України» (посмертно).[4].

Вшанування пам'яті

На честь Андрія Горбаня Андрія втановлена меморіальна дошка у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів Казанківської районної ради[5].

Примітки

1. «Аеропорт дав упевненість, що ми можемо перемогти», — кіборг «Кока» // АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. — С. 34—35. — 352 с. — ISBN 978—617—12—0097—5
2. «Я був наймолодший командир. Дитячі малюнки нам піднімали настрій», — «Лицар» // АД 242. Історія мужності, братерства і самопожертви. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. — С. 86. — 352 с. — ISBN 978—617—12—0097—5
3. Зеленський посмертно нагородив воїна, який вивісив стяг України на Донецькому аеропорту. 06.11.2019, 06:18. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019.
4. Герої Миколаївщини, які загинули під час виконання бойових завдань в зоні АТО-ООС. Миколаївський обласний центр пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності.
5. Горбань Андрій Вікторович. 24.01.1993-29.11.2014. Миколаївська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 29 січня 2020.

Джерела

• Указ Президента України від 4 грудня 2014 року року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Горбань Андрій Вікторович [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.]
• «Кіборг» перед смертю просив наречену не зачинятися в собі, якщо він загине [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)