У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Гончарова .
Тетя́на Іва́нівна Гончаро́ва ( 6 квітня 1977, Луганськ , УРСР ) — українська журналістка, теле- та радіоведуча, ведуча телеканалу «Рада» та марафону «Єдині новини».
Життєпис
Народилася 6 квітня 1977 року в Луганську .
Освіта
Закінчила:
Професійний шлях
2000—2002 — працювала в Луганській обласній телерадіокомпанії — автор, ведуча, режисер циклу соціальних та культурних радіопрограм «Реалії» (про виправні колонії)[ 1] , автор циклу програм для дітей та юнацтва «Спалах».
З 2003 живе та працює в Києві:
ведуча медичних радіопрограм НТРКУ (нині « Українське радіо» , весна — осінь 2003);
ведуча спортивних новин на телеканалі «Ера » (літо 2003);
ведуча музичного телеканалу «MTV Україна» (літо — осінь 2003);
авторка й ведуча щоденної соціальної програми «Справи житейські», телеканал «КТМ» (нині «К1» , осінь 2003 — осінь 2004);
ведуча та режисер щоденної програми про світське життя «Вуаля», телеканал «КТМ» (нині «К1» , осінь 2004 — зима 2005);
ведуча та режисер програми про світське життя «Се ля ві», телеканал «Тоніс » (нині «Прямий» , січень — травень 2005);[ 2]
ведуча рубрик «Неокласик», «Механіка» в культурологічній програмі «Перша експедиція», телеканал «Інтер » (травень 2005 — лютий 2007);
шеф-редактор програми «Світські хроніки», телеканал «Тоніс » (нині «Прямий» , лютий — липень 2007);
автор і ведуча програми для жінок «Ера краси», телекомпанія «Ера» (березень — листопад 2007);
ведуча прямоефірної ранкової інформаційно-розважальної програми «Доброго ранку, Україно», телекомпанія «Ера» (квітень 2007 — квітень 2009);[ 3]
ведуча та шеф-редактор програми-інтерв'ю «Ангели і демони», телеканал «СіТі » (нині «ПлюсПлюс» , квітень — вересень 2009);[ 4]
шеф-редактор програми «Зверни увагу!», телеканал «Інтер », 5 канал (січень 2009 — грудень 2011);[ 5]
шеф-редактор програм «Найкраще весілля сіті», «Шопінг», «Дружини футболістів» та ведуча щоденного тележурналу «Культ-сіті» на телеканалі «СіТі » (нині «ПлюсПлюс» , весна 2010 — грудень 2011);[ 6]
ведуча ранкового жіночого шоу «Легко бути жінкою», «Перший Національний » (нині «Перший» , вересень 2010 — серпень 2013)[ 7]
23 грудня 2012 року в Києві разом із Тимуром Мірошниченком і Тетяною Тереховою була ведучою програми фіналу національного відбору Євробачення 2013 .[ 8]
Влітку 2013 працює головним редактором і за сумісництвом ведучою каналу «Ukrainian Fashion TV».[ 9] З серпня 2013 по вересень 2014 — головний редактор та за сумісництвом ведуча телеканалу «112 Україна» .[ 10]
2014-го керувала заснованим Тетяною Рамус освітнім проєктом для підлітків «Академія дорослішання».
Ведуча ранкового ефіру і культурологічної радіопрограми «Війна світів», програми про 1990-і «Перші на Місяці», радіо «Вести» (весна 2014 — грудень 2016), ведуча каналу Савіка Шустера , 3s.tv — щоденної, крім п'ятниці, програми Шустер live і огляду міжнародної преси (лютий — грудень 2016).[ 11]
Головний редактор youtube-каналу THE MIR (грудень 2016 — березень 2017).[ 12] [ 13]
З липня 2020 року була керівницею «Оперативного штабу» на телеканалі «Kyiv.live» [ 14] .
Колишня редакторка телеканалу «Ukrainian Fashion TV» (2013)[ 15] та проросійського телеканалу «112 Україна» (2013—2014)[ 16] .
З 2014 по 2016 рік була ведучою ранкового шоу та програм «Війна світів» і «Перші на місяці» на «Радио Вести» [ 17] .
У 2016 році була ведучою ток-шоу «Шустер LIVE. Будні»[ 18] .
З 2017 по 2019 рік була ведучою ранкової програми «Доброго ранку, Україно!» на ТРК «Ера» [ 19] . З 2019 по 2020 рік була ведучою політичних ток-шоу на проросійському телеканалі «ZIK» [ 20] [ 21] .
Ведуча політичних радіо- й телеефірів на ТРК «Ера » (березень — жовтень 2017),[ 22]
телеканалі Перший (з листопада 2017 — ведуча програми «Доброго ранку, Країно»),[ 23] інтернет-каналі «ISLND TV» (2017 —2020 — ведуча програм «Школа корупції»,[ 24] «Дванадцать: жінки»[ 25] та «Година Z»[ 26] ), телеканалі «Kyiv.live» (липень 2020 — липень 2021 — ведуча вечірнього підсумкового ток-шоу «Добрий вечір»),[ 27]
телеканал «Kyiv.live» (липень 2021 — грудень 2021 — ведуча програм-інтерв'ю «Відверто.Live»).[ 28]
З грудня 2021 — ведуча телеканалу «Рада».[ 29]
Влітку 2022 року заснувала авторський канал «Гончарова подкаст».[ 30]
Сім'я
Заміжня. Чоловік — Артем Костоваров, підприємець.[ 31] [ 32]
Інше
Захоплення:
У 2011 році як режисерка зняла короткометражний фільм «Дійові особи»[ 36] .
Політика
2019 року балотувалася до Верховної ради 9-го скликання як самовисуванець за 223 округом Київської області. Член партії «Північний шлях»[ 37] , не обрана.
Примітки
↑ а б Тетяна Гончарова (російською) . kievsmi.net. 19 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018 .
↑ Тетяна Гончарова - теледіва . tochka.net (російською) . 7 лютого 2008. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ Не кожне знайоме обличчя хочеться бачити вранці . umoloda.kiev.ua . 20 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ Тетяна Гончарова: «На К1 злякались того, як ми зняли Черновецького» . detector.media . 6 квітня 2009. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ ТОП-10 найяскравіших журналісток України . tochka.net . 6 червня 2011. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ Вуаля, ахтунг і се ля ві . detector.media . 26 січня 2010. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ Ведучі «Першого Національного» навчать жінок пускати хвилю вагіною . mediananny.com (російською) . 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ Omelyanchuk, Olena (23 грудня 2012). Zlata Ognevich is a happy winner in Ukraine . Eurovision.tv. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2018 .
↑ Татьяна Гончарова стала главредом Ukrainian Fashion . ukrworld.org (російською) . 7 червня 2013. Процитовано 19 лютого 2021 .{{cite news }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )
↑ Дуся Катасонова. Тетяна Гончарова пішла з каналу «112 Україна» через його «хворобу» (російською) . Телекритика. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 31 серпня 2018 .
↑ Савік Шустер буде вести «Шустер live» лише по п’ятницях, в інші дні – Тетяна Гончарова . prportal.com.ua (російською) . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ THE MIR . youtube.com . Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ Маніпуляція маніпуляціями? . detector.media . 22 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ О нас . kyivlive.com.ua . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020 .
↑ Тетяна Гончарова стала головною редакторкою модного каналу . mediananny.com (російською) . 29 травня 2013. Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 11 жовтня 2020 .
↑ «СМИ – это не оружие, а болезнь». Таня Гончарова ушла с канала «112 Украина» . mediananny.com (російською) . 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 жовтня 2020 .
↑ Тетяна Гончарова упливла з «112» на «Вести» . detector.media (російською) . 29 вересня 2014. Процитовано 11 жовтня 2020 .
↑ «Шустер LIVE» будет вести Татьяна Гончарова . mediananny.com (російською) . 8 вересня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020 .
↑ "Ера-медіа" за домовленістю з "UA:Перший" запустила ранковий інфотейнмент . interfax.com.ua (російською) . 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020 .
↑ Обличчя каналу. Тетяна Гончарова . zik.ua . Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020 .
↑ Телевізійний фастфуд. Хто став новими обличчями телеканалу ZIK . telekritika.ua . 25 липня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020 .
↑ Аргумент Гончарової . youtube.com . 18 травня 2017. Процитовано 19 лютого 2021 .
↑ «UA: Перший» розпочав ефір з ранкової програми «Доброго ранку, Країно!» . Суспільне мовлення. 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018 .
↑ Загроза свободі слова та просвітницька протидія корупції від МВС . youtube.com . 28 березня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022 .
↑ Аборт - це вбивство? . youtube.com . 20 березня 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022 .
↑ Ненависть, як інструмент знищення людства — Година Z Тетяною Гончаровою . youtube.com . 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022 .
↑ Телеведуча Тетяна Гончарова: Книги для тих, хто хоче грамотно і красиво говорити . hochu.ua . 5 липня 2021. Процитовано 20 січня 2022 .
↑ Канал Live покаже новий проєкт із Тетяною Гончаровою . detector.media . 5 липня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022 .
↑ Денис Шабанін, Софія Скиба (29 травня 2022). Про що говорили в етері спільного телемарафону 28 травня . Детектор медіа. Архів оригіналу за 29 травня 2022.
↑ ДАША АСТАФ'ЄВА: чесно про зрадників в українському шоу-бізнесі та псевдо-волонтерів . youtube.com . 6 липня 2022. Процитовано 31 грудня 2022 .
↑ Тетяна Гончарова тричі зустріла Новий 2010 . glavred.info (російською) . 15 січня 2010. Процитовано 10 лютого 2021 .{{cite news }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )
↑ Свій бізнес: урбаністичний одяг із Японії . domik.ua (російською) . 16 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2021 .
↑ Виставка Тетяни Гончарової в Будинку художника . bestin.ua (російською) . 17 травня 2013. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 11 лютого 2021 .
↑ Як Суханов, Доманський та Калатай сходили на виставку Тетяни Гончарової . detector.media (російською) . 18 травня 2013. Процитовано 11 лютого 2021 .
↑ Виставка "Синтез Енергій": Гончарова та її таракани . mediananny.com (російською) . 18 травня 2013. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 11 лютого 2021 .
↑ Гончарова перетворила Валіда Арфуша на пастора . lb.ua (російською) . 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2021 .
↑ Гончарова Тетяна Іванівна — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація . www.chesno.org . Процитовано 1 жовтня 2020 .
Посилання