Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Гонзага (рід)|16 вересня 2023}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.(16 вересня 2023)
Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Вони керували Мантуєю, спочатку як правителі, починаючи з 1328 року, потім як маркізи та герцоги до 1707 року. Вони також керували Монферратським маркізатом, а потім Монферратським герцогством; бокові гілки керували в Італії Гуастальським герцогством, герцогством Саббіонета, маркізатами Весковато, Луццара, Палаццоло і Кастель-Гоффредо, Кастільоне і Сольферіно, князівствами Боццоло і Кастільоне, графством Новеллара ; за кордоном бокова гілка правила французькими герцогствами Невер, Ретель, Майєн і князівством Арки.
Їхня велика слава також пов'язана з тим, що протягом кількох поколінь вони сприяли розвитку мистецького та культурного життя на найвищому рівні. Художня колекція Гонзага (називалася « Celeste Galeria») була дуже відомою, насправді вона включала роботи найвідоміших митців епохи Відродження та бароко та була в основному продана королю АнгліїКарлу I, коли володарі Мантуя опинилася в економічній скруті
Історія
Походили з однойменного міста від якого вони взяли свою назву, Корраді да Гонзага (були довіреними людьми гвельфської партії ченців абатства Сан-Бенедетто в Поліроне. Документ, у якому «da Gonzagas» вперше з'являються (з певним Опіціо де Гонзага) — акт, у якому велика графиня Матильда Тосканська підтверджує деякі активи абатству Поліроне — датований 13 серпня 1096 року.
Гонзага Мантуйський (головна лінія)
Корраді да Гонзага завоювали владу в Мантуї разом з Луїджі, Кангранде I делла Скала. Тому, скориставшись ілюзією останніх щодо можливості включити Мантую до своїх володінь після поразки Бонакольсі, і розраховуючи на підтримку народу Мантуї, почалося багатовікове панування Гонзагів над містом Мантуя, яке закінчилося тільки в 1707 році.
Геральдика Гонзага
Гербовий
Династія Гонзага за свою довгу історію кілька разів змінювала герб. Після захоплення влади в 1328 році Людвіг I створив простий герб із чорно-золотими горизонтальними смугами. З 1433 року з'являються імператорські орли і червоний хрест.
Колекції Гонзаги
Багато з цих колекцій були продані або пограбовані та знищені під час пограбування Мантуї в 1630 році.
Джерела
Federigo Amadei, Cronaca universale della città di Mantova, Volume I, Citem, 1954, SBN IT\ICCU\LO1\0370600.
Giuseppe Amadei e Ercolano Marani (a cura di), I Gonzaga a Mantova, Milano, Cassa di risparmio delle provincie lombarde, 1975, SBN IT\ICCU\SBL\0022702.
Giuseppe Amadei e Ercolano Marani (a cura di), I ritratti gonzagheschi della collezione di Ambras, Mantova, Banca Agricola Mantovana, 1980, SBN IT\ICCU\LO1\0359223.
Associazione per i monumenti domenicani (a cura di), Sepolcri Gonzagheschi, Mantova, Brokerprint, 2013, ISBN 978-88-908415-0-7.
Vespasiano Gonzaga e il ducato di Sabbioneta [atti del Convegno, Sabbioneta-Mantova, 12-13 ottobre 1991], 1993, a cura di Ugo Bazzotti, Daniela Ferrari, Cesare Mozzarelli, Mantova, Publi Paolini, SBN IT\ICCU\LO1\0330941.
Roberto Brunelli, I Gonzaga con la tonaca, Ciliverghe, Edizioni Postumia, 2005, SBN IT\ICCU\LO1\1254087.
Roberto Brunelli, I Gonzaga. Quattro secoli per una dinastia, Tre Lube Edizioni, 2010, ISBN 978-88-89832-98-1.
Gino Brunetti (a cura di), Cucina mantovana di principi e di popolo. Testi antichi e ricette tradizionali, Mantova, Stamperia Alce, 1981, SBN IT\ICCU\VEA\1031553.
Mario Castagna, Stemmi e vicende di casate mantovane, Montichiari, 2002, OCLC 50300620.
Mario Castagna e Valerio Predari (a cura di), Stemmario mantovano, vol. 1, Montichiari, Zanetti, 1991, SBN IT\ICCU\LO1\0318694.
Alberto Cavazzoli, Alla ricerca del Santo Graal nelle terre dei Gonzaga, Aliberti, 2008, SBN IT\ICCU\LO1\1222846.
Clifford M. Brown e Paola Tosetti Grandi (a cura di), I Gonzaga di Bozzolo, Mantova, Publi Paolini, 2011, ISBN 978-88-95490-11-3.
Giuseppe Coniglio, I Gonzaga, Varese, Dall'Oglio, 1973, IT\ICCU\MIL\0159114.
Giovan Battista di Crollalanza, Dizionario storico blasonico delle famiglie nobili o notabili italiane estinte e fiorenti, vol.1, A.Forni, 1886, SBN IT\ICCU\RAV\0179678.
Ulisse Diligenti, Storia delle famiglie illustri italiane, volume 5, Firenze, 1890, ISBN non esistente.
Alessandro Luzio, L'Archivio Gonzaga di Mantova. La corrispondenza familiare, amministrativa e diplomatica dei Gonzaga. La corrispondenza familiare, amministrativa e diplomatica dei Gonzaga, vol. 2, Mondadori, 1922, SBN IT\ICCU\UM1\0127459.
Alessandro Luzio, I Corradi di Gonzaga signori di Mantova, Varese, 1913, SBN IT\ICCU\LO1\0436666.
Giancarlo Malacarne, Araldica Gonzaghesca, Modena, Il Bulino, 1992, ISBN 88-86251-00-9.
Giancarlo Malacarne, I Gonzaga di Mantova, una stirpe per una capitale europea. Gonzaga Marchesi, Modena, Il Bulino, 2005, SBN IT\ICCU\LO1\0885278.
Giancarlo Malacarne, Gonzaga, Genealogie di una dinastia, Modena, Il Bulino, 2010, ISBN 978-88-86251-89-1.
Adelaide Murgia, I Gonzaga, in Le grandi famiglie d'Europa, Milano, Mondadori, 1972, SBN IT\ICCU\LO1\0352772.
Galeazzo Nosari, Franco Canova, I Gonzaga di Mantova. Origini di una famiglia dinastica, Reggiolo, 2019, ISBN 978-88-99339-67-8.
Giovanni Scardovelli, Luigi, Alfonso e Rodolfo Gonzaga marchesi di Castelgoffredo, Tipografia Lombardi, 1890, SBN IT\ICCU\LO1\0436613.
Kate Simon, I Gonzaga. Storia e segreti, Ariccia, Il Giornale, 2001, ISBN 88-8289-573-4.
Giuseppe Sissa, Storia di Gonzaga, Mantova, Accademia nazionale Virgiliana, 1983, SBN IT\ICCU\CFI\0010108.
Gabriele Sorrentino, Il "duca" Passerino, Modena, Edizioni Terra e Identità, 2007, ISBN 88-902123-4-9.
Stefano Tabacchi, Federico Gonzaga, in Dizionario biografico degli italiani, vol. 57, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2001. URL consultato l'11 marzo 2015.
Raffaele Tamalio, La Memoria dei Gonzaga. Repertorio bibliografico gonzaghesco (1473-1999), Firenze, L. S. Olschki, 1999, ISBN 88-222-4811-2.
Mario Vaini, Ricerche gonzaghesche (1189-inizi sec. XV), Firenze, Leo S. Olschki, 1994, ISBN 88-222-4216-5.
Leandro Ventura, I Gonzaga delle nebbie: storia di una dinastia cadetta nelle terre tra Oglio e Po, Silvana, 2008, ISBN 978-88-366-1158-4.
Monete e medaglie di Mantova e dei Gonzaga, Electa, 2002 [1996], SBN IT\ICCU\VEA\0124735.
Leandro Zoppè, Itinerari gonzagheschi, Milano, Itinera Edizioni, 1988, ISBN 88-85462-10-3.