|
Голіцинська Олена Гнатівна
Оле́на Гна́тівна Голіци́нська (до шлюбу Рокитянська, нар. 29 грудня 1899, Ізюм, Харківщина — пом. 25 березня 1978, Ірвінгтон, Нью-Джерсі, США) — українська театральна акторка. ЖиттєписДонька Ганни Борисоглібської. Дитячі роки провела в Петрограді, а згодом у Києві, де виховувалась в пансіоні графині Левашової. Дитиною бувала в Театрі Миколи Садовського, де на сцені виступала мати. Під випливом побаченого зі шкільними товаришами влаштовувала імпровізовані українські вистави, за що її ледве не вигнали з українофобного пансіонату. В 17 закінчила Фундуклеївську гімназію і поїхала в Одесу, мріючи про сцену і артистичну славу.[1] Закінчила Київську музично-драматичну школу М. Лисенка. 1918 — акторка Молодого театру Леся Курбаса у Києві. 1920—1923 — працює у Театрі товариства «Українська Бесіда» у Львові. 1941—1944 — виступає у Львівському оперному театрі. Як гостя виступала на сцені «Березоля» на запрошення Леся Курбаса (1927)[2], Українського народного театру ім. І. Тобілевича (1930) і Театру ім. І. Котляревського у Львові (1938). «В її репертуарі — героїчні ролі, зокрема у п'єсах В. Винниченка, Г. Ібсена, Ж.-Б. Мольєра. Також грала в класичних оперетах Й. Штраусса і Ф. Легара».[3] Була одружена з Є. Голіцинським, українським дипломатом, очільником дипломатичної місії УНР у США, в Естонії та Латвії. Весільним боярином був Лесь Курбас.[4] Другим шлюбом — з інженером Є. Брилинським, викладачем і господарем ліцейного маєтку.[5] Емігрувала до США. Понад 20 років боролась з недугами, майже забута прихильниками. «Єдина невідступна розрадниця» племінниця Валя Калин полегшувала тітці і колишній опікунці болісні дні.[4] Померла в м. Ірвінгтон 25 березня 1978 року. Похована на цвинтарі св. Духа St. Betlehem у місті Істон, штат Пенсільванія. Ролі
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
