Голубець Іван Карпович
Голубець Іван Карпович (нар. 25 квітня (8 травня) 1916, Таганрог — пом. 25 березня 1942, Севастополь) — Герой Радянського Союзу, українець, в роки радянсько-німецької війни кермовий сторожового катера «СК-0183» 3-го дивізіону сторожових катерів Чорноморського флоту, старший червонофлотець. БіографіяІван Голубець народився 25 квітня (8 травня) 1916 року в Таганрозі в родині робітника. Українець[2]. Член ВЛКСМ. Закінчив 7 класів та школу фабрично-заводського учнівства. Працював електромонтером на Азовському металургійному заводі ім. А. А. Алексєєва. Став Ударником Комуністичного праці, за що був нагороджений пам'ятним знаком. У 1937 році Іван Голубець призваний у Військово-морський флот СРСР. У 1939 році закінчив Балаклавську морську прикордонну школу, служив у 1-му та 2-му Чорноморських загонах прикордонних суден (місто Новоросійськ). З червня 1941 року учасник радянсько-німецької війни. 25 березня 1942 року Іван Голубець здійснив подвиг під час оборони Севастополя. Ворог методично обстрілював з артилерії Стрілецьку бухту, де базувалися «морські мисливці» охорони водного району (ОВР). Один із снарядів вибухнув біля борту катера № 0121, що призвело до пожежі у машинному відсіку. Командир катера разом з командою намагалися ліквідувати пожежу, але новий вибух снаряду посилив вогонь, який швидко поширювався. Члени екіпажу отримали поранення і опіки. В цей час поблизу знаходився кермовий-сигнальник з катера № 0183, старший матрос Іван Голубець, який кинувся до палаючого катеру. Він знав, що на кормі катера знаходиться 8 великих та 22 малих глибинних бомб, і яку загрозу вони становлять. Тому моряк вирішив якнайшвидше скинути цей страшний вантаж у воду, аби не допустити їхнього вибуху. Задихаючись у диму і обпікаючи руки, матрос скидав бомби. Він не чув команди, щоб усі покинули корабель, не чув криків з причалу, щоб він тікав, поки не пізно. Вогонь вже майже дістався баків з пальним, і коли Іван Голубець нахилився за останньою бомбою, у Стрілецькій бухті пролунав потужний вибух — стовп води і диму піднявся над тим місцем, де стояв палаючий катер. Матроса підкинуло у повітря — його тіло знайшли на причалі. Ціною свого життя моряк врятував кораблі, людей і споруди в бухті. Героя поховали на території бази, а після війни встановили пам'ятник — молоді моряки нині біля нього складають присягу на вірність Батьківщині. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 червня 1942 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками старшому червонофлотцеві Голубцю Івану Карповичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу[3]. Іван Голубець похований в Севастополі, на території бази катерів у Стрілецькій бухті[4]. НагородиНагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня. Вшанування пам'яті
У 1950 році Наказом Міністра оборони СРСР Іван Голубець навічно зарахований до списків особового складу одного з кораблів Чорноморського флоту. У 1965 році його ім'ям був названий сторожовий прикордонний корабель Тихоокеанського прикордонного округу (знаходився у строю до 1997 року). Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
