Слово голбец, згідно зі словником М. Фасмера, має скандинавське походження: від дав.-сканд.golf («підлога», «відділення») через давньоруську реконструйовану форму *гълбьць[2].
У голбці влаштовувалася драбинка, примістка для піднімання на піч і полаті, а також полиці для різних господарських речей. У передній частині, біля пічного чола, влаштовувався лаз у підкліт (сама комірка могла називатися верхнім голбцем, а підкліт, підпілля — нижнім)[1]. Замість голбця також могли робити невисоку дощату примістку із засувною кришкою, яку використовували для спання. Лаз (рос.западня, творило) у підкліт у цьому випадку влаштовували перед челюстями печі[3][4].
З голбцем були пов'язані певні забобони: він вважався зв'язком світу живих зі світом предків[5]. За свідченням В. І. Даля, входячи в хату до нареченої, бралися рукою за голбець[1]. Також у народних повір'ях він був місцем проживання домовика[5].
Інші значення
Голбець (також «голубець») — надгробний пам'ятник у формі рубленої хатки[1]. У Російській імперії голубці на могилах офіційно були заборонені, але трапляються на старообрядських похованнях[6]. На Російській Півночі — надгробний пам'ятник типу хреста чи хрест зі схематичним дашком[7]. Символізм — дім померлої людини[5][8]. Дашки голубців-стовпів прикрашалися банями з хрестами і різьбленими причолинами на схилах. Іноді у верхню частину стовпця врізали мідну іконку із зображенням того святого, чиє ім'я носив покійний[9].
У церковній архітектурі голубець — двосхилий, коробовий чи кілеподібний дах для захисту від негоди ікон і фресок на зовнішніх стінах церков[10].
Коробовий голубець над фрескою Владимирської Божої Матері. Успенський собор Московського кремля
↑Фризин Н. Н. Деревянные надгробия Русского Севера: некоторые варианты развития пространственной структуры // Ставрографический сборник. Книга 1. — Москва, 2001. — С. 219—228, 232—234.
↑Карсаков В. (2003—2006). Пудожский район Карелии. Путеводитель по Русскому Северу. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
↑Баторевич Н. И., Кожицева Т. Д. Малая архитектурная энциклопедия. — Дмитрий Буланин, 2010. — 714 с. — ISBN 978-5-86007-639-6.