Голбець

Голбець (праворуч). Алапаєвськ, Свердловська область, Росія

Голбець (рос. голбец) — невелика дощата прибудова до руської печі, яка влаштовувалася в російських хатах[1]. Слугував внутрішньохатньою комірчиною і драбиною для підйому на піч. В українських житлах не використовувався.

В інтер'єрі російської хати

Слово голбец, згідно зі словником М. Фасмера, має скандинавське походження: від дав.-сканд. golf («підлога», «відділення») через давньоруську реконструйовану форму *гълбьць[2].

У голбці влаштовувалася драбинка, примістка для піднімання на піч і полаті, а також полиці для різних господарських речей. У передній частині, біля пічного чола, влаштовувався лаз у підкліт (сама комірка могла називатися верхнім голбцем, а підкліт, підпілля — нижнім)[1]. Замість голбця також могли робити невисоку дощату примістку із засувною кришкою, яку використовували для спання. Лаз (рос. западня, творило) у підкліт у цьому випадку влаштовували перед челюстями печі[3][4].

З голбцем були пов'язані певні забобони: він вважався зв'язком світу живих зі світом предків[5]. За свідченням В. І. Даля, входячи в хату до нареченої, бралися рукою за голбець[1]. Також у народних повір'ях він був місцем проживання домовика[5].

Інші значення

• Голбець (також «голубець») — надгробний пам'ятник у формі рубленої хатки[1]. У Російській імперії голубці на могилах офіційно були заборонені, але трапляються на старообрядських похованнях[6]. На Російській Півночі — надгробний пам'ятник типу хреста чи хрест зі схематичним дашком[7]. Символізм — дім померлої людини[5][8]. Дашки голубців-стовпів прикрашалися банями з хрестами і різьбленими причолинами на схилах. Іноді у верхню частину стовпця врізали мідну іконку із зображенням того святого, чиє ім'я носив покійний[9].
• У церковній архітектурі голубець — двосхилий, коробовий чи кілеподібний дах для захисту від негоди ікон і фресок на зовнішніх стінах церков[10].

• 
  Коробовий голубець над фрескою Владимирської Божої Матері. Успенський собор Московського кремля
• 
  Кілеподібний голубець над фрескою «Древо Єссеєве». Успенський собор Московського кремля
• 
  Надгробний старообрядський пам'ятник — голубець. Російська Північ
• 
  Голубці на старообрядському кладовищі. Архангельська губернія, м. Кем.
• 
  Хрест-голубець на Казанському кладовищі в Пушкіні (Петербург)

Примітки

1. Голбец // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
2. Голбец // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch^[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
3. Беловинский Л. В. Изба и хоромы [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
4. Интерьер крестьянского жилища. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
5. Соколов Д. А. Пинежская находка // Фонд «Традиционные технологии». — Москва, 2006. Архівовано з джерела 19 серпня 2014.
6. Голубой // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
7. Голубец. Фотография. Владимирская область. Муром. Благовещенский монастырь. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 30 березня 2019.
8. Фризин Н. Н. Деревянные надгробия Русского Севера: некоторые варианты развития пространственной структуры // Ставрографический сборник. Книга 1. — Москва, 2001. — С. 219—228, 232—234.
9. Карсаков В. (2003—2006). Пудожский район Карелии. Путеводитель по Русскому Северу. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
10. Баторевич Н. И., Кожицева Т. Д. Малая архитектурная энциклопедия. — Дмитрий Буланин, 2010. — 714 с. — ISBN 978-5-86007-639-6.