Глаголєв Олександр Олександрович
Глаголєв Олександр Олександрович (14 лютого 1872, Покровське — 25 листопада 1937) — протоієрей, священник Російської православної церкви, богослов. Походження і освітаНародився 14 лютого 1872 року в селі Покровське Тульської губернії в родині священника. В 1894 році закінчив Тульську духовну семінарію, в 1898 році — Київську духовну академію із ступенем кандидата богослов'я. В 1898—1899 роках — професорський стипендіат Київської духовної академії. Магістр богослов'я (1900 р.; тема дисертації: «Ветхозавітне вчення про янголів»). У відгуку професора А. А. Олесницького зазначалося, що магістерська дисертація Глаголєва
З словами протоієрея Олександра Меня:
Вчений та викладачЗ 1899 р. виконував обов'язки доцента Київської духовної академії на кафедрі давньоєврейської мови та біблійної археології. З 1900 р. — доцент Київської духовної академії. З 1906 р. — екстраординарний професор Київської духовної академії (з 1910 р. — по 2-й кафедрі Священного Писання Старого Заповіту). Користувався авторитетом серед колег, які вибрали його у вересні 1907 р. ректором академії на перших виборах ректора (раніше ректори призначалися, але у 1906 р. ради академій отримали право на вибори ректора). Однак Святійший Синод не затвердив це рішення ради академії, стверджуючи, що очолювати академію повинен представник чернечого духівництва. Олександр Глаголєв знав 18 давніх і нових мов (наприкінці життя, вже старою людиною вивчав італійську мову). Входив до складу Комісії з наукового видання слов'янської Біблії, брав участь у виданні Православної богословської енциклопедії, публікував статті в церковних журналах. Один з авторів коментарів до «Тлумачної Біблії», що виходила під редакцією А. П. Лопухіна та його наступників — для цього видання написав коментарі на 3-тю та 4-ту Книги Царств, Книги Товита, Притчей, Пісні Пісень, пророків Наума, Аввакума, Софонії, Аггея та на Соборні послання. Олександр Глаголєв та єврейське питанняУ 1905 р. о. Олександр Глаголєв протидіяв єврейському погрому в Києві. Редактор видання «рос. Русский Глобус» (Чикаго) Генадій Меш так писав у 2002 р. про цю діяльність о. Олександра:
У 1909 р. о. Олександр опублікував працю «Старий Заповіт і його неминуще значення у християнській церкві», в якій гостро критикував намагання антисемітські налаштованих авторів дискредитувати Старий Заповіт. Його було залучено попереднім слідством по «справі Бейліса» експертом з питання про вживання юдеями людської крові. У своїй експертизі він заявив, що закон Мойсея із Старого Заповіту забороняє пролиття людської крові та вживання її у їжу. Талмуд та інші документи юдейських рабинів цей закон не скасовують і не пом'якшують. Таким чином, експертиза о. Олександра була аргументом на користь противників версії про ритуальне вбивство. Пастирська діяльністьУ 1903 р. Олександр Глаголєв був висвячений в чин ієрея, а у 1914 р. — в чин протоієрея. Служив у храмі св. Миколая Чудотворця на Подолі (Миколи Доброго). Священик Сергій Сидоров так згадував про свою першу зустріч з о. Олександром у храмі Миколи Доброго під час громадянської війни:
Після приходу до влади більшовиків о. Олександр продовжував служити в храмі Миколи Доброго. Після його закриття у 1934 р. служив в храмі Миколи Набережного. У першій половині 1920-х рр. продовжував неофіційно читати лекції студентам академії, після арешту в 1923 р. ректора академії єпископа Василя (Богдашевського) фактично виконував його обов'язки. Після остаточного припинення занять в академії у 1924 р. викладав на богословсько-пастирських курсах. На початку 1930-х рр. був виселений з дому, оселився в маленькій кімнатці на площадці дерев'яних сходів, що вели до церковної дзвіниці. У 1931 р. був заарештований зі звинуваченням у приналежності до «Істинно-православної церкви», протягом півроку перебував в ув'язненні у Лук'янівській тюрмі. Онучка о. Олександра, Магдалина Олексіївна Глаголєва-Пальян згадувала, що
О. Олександр та Михайло БулгаковО. Олександр Глаголєв був добрим знайомим родини Булгакових. Батько письменника, професор Київської духовної академії Опанас Іванович Булгаков був старшим колегою отця Олександра по цьому навчальному закладу та парафіянином храму Миколи Доброго. О. Олександр у 1913 р. вінчав Михайла Булгакова та його першу дружину Тетяну Миколаївну Лаппа. Священик Олекандр Глаголєв став прототипом о. Олександра з роману «Біла гвардія». Це єдиний персонаж роману, виведений під власним ім'ям, причому саме як священик храму Миколи Доброго. Саме до Олександра за втішенням на початку роману приходить Олексій Турбін у важкий для нього час, після похорону матері. Священик починає розмову з Олексієм:
Наприкінці роману до Олексія Турбіна приходить хворий поет, колишній богоборець, якого до нього, як до лікаря, направив о. Олександр. Останній арешт і загибельОлександр Глаголєв був арештований 20 вересня 1937 року, звинувачений у членстві в «фашистській організації церковників». Був знову ув'язнений в Лук'янівській тюрмі. За свідоцтвом іншого в'язня, священика Кондрата Кравченко, о. Олександра допитували 18 разів, причому під час нічних допитів його примушували годинами стояти з закинутою головою. 25 листопада 1937 року він помер у тюрмі, за офіційною версією, «від уремії та серцевої недостатності». Похований у спільній могилі на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 45-II), на якій, через багато років, родичі встановили йому пам'ятник — хрест з аналоєм та євангельським текстом «рос. Блаженны изгнании правды ради». Родина
Пам'ять30 січня 2002 року до сторіччя протоієрея Олексія Глаголєва на стіні Києво-Могилянської академії (вул. Волоська, буд. 8/5, корп. 5) встановлено меморіальну дошку, присвячену священикам Олександру та Олексію Глаголєвим. 2022 року на честь Олександра та його сина Олексія назвали вулицю в Києві. Канонізація3 квітня 2019 року Священним Синодом Української Православної Церкви прославлений як місцевошанований святий Київської єпархії у лику священномучеників. Цим же рішенням внесений до Собору святих Київської духовної академії[1]. Праці
Примітки
Джерела
Посилання
(укр.)
|