|
Гершел Вудроу Вільямс
Гершел Вудроу «Вуді» Вільямс (англ. Hershel Woodrow "Woody" Williams; 2 жовтня 1923, Фермонт, Західна Вірджинія — 29 червня 2022, Гантінгтон, Західна Вірджинія)[1] — американський військовик, в роки Другої світової війни — капрал Корпусу морської піхоти США. ЖиттєписНародився в місті Фермонт, штат Західна Вірджинія. Дитячі роки провів на молочній фермі поблизу Квайт-Делл. Працював водієм вантажівки в будівельній компанії, водієм таксі. Коли японці напали на Перл-Гарбор, він працював у Цивільному корпусі охорони довкілля в штаті Монтана.[2] Початок військової служби26 травня 1943 року зарахований до резерву Корпусу морської піхоти США в Чарлстоні. Після первинного навчання на базі Корпусу морської піхоти в Сан-Дієго (Каліфорнія) солдат Вільямс був направлений до Навчального центру Камп-Елліот, де 21 серпня 1943 року він приєднався до танкового батальйону. Через місяць переведений до піхотного батальйону, де навчався на вогнеметника. 30 жовтня 1943 року включений до складу 32-го замінного батальйону. Участь в Другій світовій війні3 грудня 1943 року на борту судна M.S. Weltey Reden відбув зі США в Нову Каледонію. У січні 1944 року він приєднався до 1-го батальйону 21-го полку 3-ї дивізії морської піхоти на острові Гуадалканал. Протягом липня — серпня 1944 року він брав участь у бойових діях проти японців на Гуамі, а в жовтні того ж року приєднався до команди C. Капрал Вільямс особливо відзначився в лютому 1945 року під час битви за острів Іодзіма, за що був удостоєний медалі Пошани. 6 березня 1945 року під час бою він був поранений, за що згодом удостоєний Пурпурового Серця.  Повоєнна кар'єраУ вересні 1945 року Гершел В. Вільямс повернувся до США й наступного місяця приєднався до штаб-квартири Корпусу морської піхоти у Вашингтоні. 5 жовтня 1945 року в Білому домі президент США Гаррі Трумен особисто нагородив його медаллю Пошани. 22 жовтня 1945 року Вільямс був переведений до навчального центру американських військ у Бейнбридж, штат Меріленд. 6 листопада того ж року звільнений з резерву Корпусу морської піхоти. У березні 1948 року він переведений до неактивного резерву Корпусу морського піхоти, але був знову звільнений 4 серпня 1949 року. 20 жовтня 1954 року, після того, як штабом Корпусу морської піхоти була затверджена 98-ма спеціальна піхотна компанія, Вільямс приєднався до Організації резерву Корпусу морської піхоти в Кларксбурзі. 9 червня 1957 року він перейшов до 25-ї піхотної компанії в Гантінгтоні, а з 6 червня 1960 року тимчасово, як ворент-офіцер, виконував обов'язки командира цього підрозділу. 11 червня 1963 року Вільямс був призначений офіцером з питань мобілізації 25-ї піхотної компанії та навколишнього району Гантінґтона. Просуваючись службовою кар'єрою, Гершел Вудроу Вільямс досяг звання чіф-ворент-офіцера 4 класу (CWO-4). У 1969 році він був з почестями звільнений з резерву морської піхоти. Протягом 35 років обіймав посаду капелана Спілки кавалерів медалі Пошани. Він також був членом Національного товариства «Сини Американської революції». ВшануванняІм'ям Гершела В. Вільямса названо:
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
