uk %D0%93%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 %D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

Геррада Ландсбергська
Геррада Ландсбергська
лат. Herradis Landsbergensis
Народилася	1130[…]
Померла	25 липня 1195 ; Mont Sainte-Odiled, Нижній Рейн, Q22010895?, Метрополія Франції, Франція
Країна	Священна Римська імперія
Діяльність	ілюстраторка рукописів, письменниця, філософ, сестра-черниця, мисткиня
Magnum opus	Hortus deliciarumd
Конфесія	католицька церква
	Геррада Ландсбергська у Вікісховищі

Герарда Ландсбергська (нім. Herrad von Landsberg або нім. Herrad von Hohenburg, лат. Herradis Landsbergensis, 1130, Ландсберг — 25 липня 1195, Гогенбург) — ельзаська черниця, письменниця і художниця.

Життєпис

Належала до знатної ельзаської сім'ї. Народилася в Ландсбергському замку. У 1167 році стала абатисою монастиря. Трохи раніше — у 1165 році почала роботу над своєю книгою «Сад насолод». Всі науки, які вивчали в той час, включаючи теологію, знайшли своє зображення в цьому тексті. Головна цінність рукопису — 336 ілюстрацій. Після смерті Герради Ландсбергської рукопис довгий час зберігалася в монастирі.

Приблизно під час Французької революції книга потрапила в муніципальну бібліотеку Страсбурга. У 1818 році Енгельхардт скопіював мініатюри, які містились в книзі. Крім того, пізніше була зроблена копія тексту. В 1879–1899 роках книга була опублікована Штраубом і Келлером. На жаль, оригінал книги був втрачений під час пожежі бібліотеки в Страсбурзі в 1870 році.

Творчість

В епоху Середньовіччя в жіночих монастирях у черниць було більше свободи у виборі занять, бо над ними не нависав чоловік, а доступ до духовних цінностей був полегшений (монастирські бібліотеки, духовна література, монастирські школи). Абатиса з Ельзасу Геррада Ландсбергська, яку вважають однією із зачинательок дамського роману (XII століття) писала твори морального і філософського характеру (зокрема, описують становище людини у всесвіті).^[6].

Вона є авторкою ілюстрованої енциклопедії «Сад утіх» (лат. Hortus deliciarum), до якої створила близько трьохсот ілюстрацій.

«У готичну епоху емоційність повільно вибиралася з лісу символів, куди її завело Раннє Середньовіччя. Якщо поглянути на мініатюри середини XII ст., Що прикрашали «Сад насолод» Герарди Ландсбергської - на жаль, це копії з оригіналів, які загинули в 1870 р., - то ми побачимо жниваря, орача, лялькаря ... Художник явно постарався зобразити життя, людей, предмети такими, якими вони були насправді. Тут зображена євангельська притча про пшеницю і кукіль, вирок людині, зобов'язаній після гріхопадіння трудитися в поті чола свого; зображений Соломон, котрий розглядає світ, як театр маріонеток, і вигукує: «Суєта суєт - все суєта!» Але якщо щось і нагадує нам про джерело сюжетів, то це лише незначні деталі: наприклад, ангел, засунутий на мініатюрі кудись в куток. Навпаки, все в творі говорить про те, що художник серйозно ставився до видимого світу і цей світ доставляв йому задоволення. Зменшення значення символів, відступ їх вперед реальністю, яка сприймає почуттями - все це свідчить про глибоку зміну в системі сприйняття. Набувша впевненості людина споглядала світ, як Бог після шести днів творіння, і знаходила його прекрасним і добрим. Готичне мистецтво - це довіра.»

— Ле Гофф Ж. Цивілізація середньовічного Заходу.^[7]

Серед них — зображення «семи вільних мистецтв». Це зображення можна проінтерпретувати як образ тотальної репресивної машини, яка є продуктом репресованої сексуальності (насолодою оголошується любов до знання). Цей малюнок висловлює поєднання влади, мистецтва і науки. В центрі зображення — фігура Філософії, наділена всіма атрибутами панування, і фігури Сократа і Платона, зображених як засновників ілюзій, що обслуговують панівний клас суспільства.

Крім того, Геррада Ландсбергська ілюструвала Апокаліпсис. Зокрема, вона зобразила сюжети історії про Вавилонську блудницю та Жінку, зодягнену в сонце.

«На одній з мініатюр, що прикрашали твір ельзаської абатиси Герради Ландсбергської, людина - мікрокосмос оточена планетами і чотирма світовими елементами (вогонь, вода, земля, повітря). Аналогія мікрокосму і макрокосму лежить в самому фундаменті середньовічної символіки, бо природа розумілася як дзеркало, в якому людина може споглядати образ божий».^[7]

— Гуревич А. Я. Категорії середньовічної культури.

Примітки

↑ Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica, 1968.
d:Track:Q2743906 d:Track:Q1340194
↑ CLARA — 2008.
d:Track:Q18558540
↑ NUKAT — 2002.
d:Track:Q11789729
↑ Herrad von Landsberg // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037828
d:Track:Q103932042 d:Track:Q56691875 d:Track:Q810196 d:Track:Q217595 d:Track:Q21431157 d:Track:Q1547776
↑ https://wepa.unima.org/en/herrad-von-landsberg/
↑ Дамский роман. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 26 травня 2012.
↑ ^а ^б Геррада Ландсбергская

Див. також

Література

Ле Гофф Ж., Цивилизация средневекового Запада, М.: Издательская группа «Прогресс», «Прогресс-Академия», 1992.
Гуревич А. Я., Категории средневековой культуры, М., «Искусство», 1972.
Whitney Chadwick, Women, Art, and Society, «Thames and Hudson», London, 1990.
Anne Sutherland Harris and Linda Nochlin, Women Artists: 1550–1950, Los Angeles County Museum of Art, Knopf, New York, 1976.

Джерела

Ілюстрації Герради Ландсбергської [1]
Геррада Ландсбергська [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]

Портал «Мистецтво» Портал «Біографії»

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1789476_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q1340194">Encyclopædia_Universalis<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:fr:Encyclopædia_Britannica_(maison_d'édition)|Encyclopædia_Britannica]],_1968.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2743906]][[d:Track:Q1340194]]</div>-1] Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica, 1968.
d:Track:Q2743906 d:Track:Q1340194

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q1787111"_data-entity-id="Q18558540">CLARA<span_class="wef_low_priority_links">_—_2008.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q18558540]]</div>-2] CLARA — 2008.
d:Track:Q18558540

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q36524_citetype_Q340169"_data-entity-id="Q11789729">NUKAT<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11789729]]</div>-3] NUKAT — 2002.
d:Track:Q11789729

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q103932042">[[:d:Q103932042|Herrad_von_Landsberg]]_//_''[[:en:Grove_Art_Online|Grove_Art_Online]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:d:Q56691875|J.&nbsp;Turner]]_—_[[:Оксфорд|[Oxford,_England]]],_[[:en:Basingstoke|Houndmills,_Basingstoke,_England]],_[[:Нью-Йорк|New_York]]:_[[:Oxford_University_Press|OUP]],_2017._—_[http://dx.doi.org/10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037828_doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037828]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q103932042]][[d:Track:Q56691875]][[d:Track:Q810196]][[d:Track:Q217595]][[d:Track:Q21431157]][[d:Track:Q1547776]]</div>-4] Herrad von Landsberg // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T037828
d:Track:Q103932042 d:Track:Q56691875 d:Track:Q810196 d:Track:Q217595 d:Track:Q21431157 d:Track:Q1547776

[[https://wepa.unima.org/en/herrad-von-landsberg/_https://wepa.unima.org/en/herrad-von-landsberg/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttps://wepa.unima.org/en/herrad-von-landsberg/

[6] Дамский роман. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 26 травня 2012.

[Геррада_Ландсбергская-7] а ^б Геррада Ландсбергская

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]