Герман Олег Михайлович

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Хресна Дорога з Олегом Германом на YouTube // Відеостудія Профі. — 2008.
	Чи потрібні вільній людині обмеження (застереження) та які саме? на YouTube // Відеканал Михайла Фещака. — 2015. — 19 квітня.
	«Ті, хто вірить в Україну». Олег Герман на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 7 грудня.

Олег Михайлович Герман
Олег Михайлович Герман
Народився	21 березня 1948 (77 років); с. Чернихів Зборівського району Тернопільської області
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Тернопіль
Діяльність	науковець, письменник, громадський діяч
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Знання мов	українська
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Оле́г Миха́йлович Ге́рман (нар. 21 березня 1948, с. Чернихів, Зборівський район, Тернопільська область^[1] ) — український науковець, письменник, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (2007). Член Національної Спілки письменників України (1993). Член Національної Ліги українських композиторів (1997). Кандидат історичних наук (1995). Професор кафедри українознавства і філософії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (2007). Премія імені братів Богдана і Левка Лепких (2015). Людина року в номінації "Літератор" (2003, 2011, 2013); Почесний громадянин міста Тернополя(2018). Володар іменної зірки на Алеї Слави м.Тернополя (2021).^[2]

Життєпис

Народився 21 березня 1948 р. в с. Чернихів Зборівського району Тернопільської області.

Закінчив Кобзарівську СШ Зборівського району (1966), конструкторський факультет Львівського політехнічного інституту. Один із співзасновників товариства української мови імені Тараса Шевченка в м. Тернополі (1988).

Син — Тарас Герман — керівник Логістичного центру допомоги бійцям АТО^[3].

Творчість

Виступ у день пам'яті Героїв Небесної сотні на Театральному майдані Тернополя

Опублікував понад 100 наукових статей, понад 750 публіцистичних матеріалів у пресі, монографію з питань просвітницького руху на Тернопіллі (1999). Створив та веде цикли радіо-і телепрограм з питань культурології. Учасник першого фестивалю української пісні «Червона рута» в м. Чернівці (авторська пісня − 1989) та фестивалів співаної поезії «Оберіг» у м. Луцьку (1989—1990). Автор і ведучий циклу відеопрограм "Легенди України" на ютуб-каналі UKRAINE FOREVER

Режисер, сценарист і автор святкових дійств:

до 450-ліття Тернополя та освячення національного прапора в обласному центрі (1990);
«Хресна дорога України» (1991);
«Великодня родина» (1993);
«Наша дума, наша пісня» (1995);
звітних концертів районів області та звіту Тернопільщини в Києві (всі — 2001).

Режисер-постановник телефільмів:

«Ріка часу» (1999);
«Червоний жупан» (2000);

Автор книг поезій та прози:

«Прислухайтесь… Дзвенить струна» (1990);
«Мелодія слова» (1992);
«Настрій полудневого дощу» (1992);
«Краплини тихої довіри» (1994);
«Найпершою була любов» (1996);
«Для тебе» (1997);
«Душа болить словами» (1997);
«Тарасикові співанки» (1998);
«Щаслива мить» (1999);
«Хресне сходження» (2001);
«Силуети» (2001);
«Віддзеркалля» (2004);
«Околиця» (2006);
"Хресне сходження " (аудіокнижка) (2007);
«Сто потайних дверей» (2008);
«За мить до…» (2008);
"Сто потайних дверей" (2008);
"Хресне сходження " (друге доповнене видання) (2008);
«Від хати до хати» (2009);
«Соло для двох ангелів» (2010);
"Жайворонки в місті не співають" (2012);
"Князь Церкви" (2012);
"ВІН" (2012);
"ФІЛОСОФІЯ - доступно і цікаво" (2015);
"Співоча скеля" (2017);
"Пастораль" (2018);
"З хрестом до Христа" (2018);
"Україна без гриму" (2019);
"Від бабки Кароліни" (2019);
"Барви погляду" (2021);
"Храм культури" (2022);
"МРІЯ-ДОЛЯ" (2023).

^[4]

та ін.

Як художник-графік бере участь в обласних художніх виставках, оформляє власні та книжки місцевих авторів.

На похороні Любомири Бойцун
На презентації книги Бориса Гуменюка «Вірші з війни»
На виставці «Майдан. АТО. Шлях до перемоги» в бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля»

Примітки

↑ Герман Олег Михайлович // Науковці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя / М.Медюх, В.Лазарюк. — Тернопіль : «Джура», 2010. — С. 35. — ISBN 978-966-185-047-6.
↑ Сімейство лауреатів Лепких зростає // Свобода. — 2016. — № 8 (29 січ.). — С. 4. — (Вітаємо).
↑ Жовтко Г. (27 травня 2016). Логістичний центр допомоги бійцям АТО – ініціатива, яка зробила волонтерами все місто. Громадський Простір. Архів оригіналу за 26 липня 2019.
↑ Пасторалі Олега Германа. Буквоїд. 4 жовтня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.

Джерела

Зозуляк Є. Герман Олег Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 351. — ISBN 978-966-528-279-2.
Науковці Тернопільського національного технічного університету / Упорядники: М. Медюх, В. Лазарюк. — Тернопіль : Джура, 2010. — 204 с. — ISBN 978-966-185-047-6.
Олег Герман: "З доброго зерна виростуть гарні колоски а з бруду - бур'яни..." [Текст] : [інтерв'ю з науковцем, письменником, громадським діячем, заслуж. діячем мистецтв України] / розмовляв о. Орест Глубіш // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2021. — № 30 (28 лип.). — С. 7 ; № 31 (4 серп.). — С. 4 : фот.
"Найвище звання – Людина" [Текст] : [інтерв'ю з відомим письменником О. Германом] / спілкувався Тарас Комаринський // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 12 (20 берез.). — С. 6 : фот.
Полегшити тугу страждальців [Текст] : [у Денисів. краєзнав. музеї відбулася репрезентація книги О. Германа "Храм культури"] / Б. Савак // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2022. — № 15 (20 квіт.). — С. 6 : фот.
"Світ розглядаю закохано досі..." [Текст] : [огляд зб. О. Германа "Барви погляду"] / П. Гудима // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 22 (2 черв.). — С. 10 : фот.
Цілющий напій поетичного слова [Текст] : [у вид-ві "Джура" вийшла книга поезій О. Германа "Пастораль"] // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 13 (31 берез.). — С. 10.
Шот М. Душа болить словами // Урядовий кур'єр. — 2008. — 29 травня;
Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. — С. 340—343.