Герман Оберт

Герман Оберт
нім. Hermann Julius Oberth
Псевдоніми	Fritz Hann[1]
Народився	25 червня 1894(1894-06-25)[2][3]^[…]  Сібіу, Румунія
Помер	28 грудня 1989(1989-12-28)[2][3]^[…] (95 років)  Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німеччина[2]
Поховання	Нюрнберг
Місце проживання	Мюнхен
Країна	Румунія  Німеччина
Діяльність	фізик, винахідник, есеїст, сценарист, інженер, бортінженер
Alma mater	Клузький університет
Галузь	космонавтика і фізика
Науковий керівник	Augustin Maior^d
Відомі учні	Вернер фон Браун[5]
Членство	Румунська академія[6]
Партія	The Homeland
Війна	Перша світова війна
Нагороди	За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН Командор ордена За заслуги перед ФРН Баварський орден «За заслуги»
Автограф
Герман Оберт у Вікісховищі

Ге́рман Ю́ліус О́берт (нім. Hermann Julius Oberth; 25 червня 1894, Сібіу, Трансільванія, нині Румунія — 28 грудня 1989, Нюрнберг, Німеччина) — австро-німецький фізик і винахідник, піонер ракетної техніки та космонавтики. Походив з родини трансільванських саксів.

Питанням розробки та розгортання ракет присвятив свою докторську дисертацію у 1922, але ця робота була відкинута як «занадто фантастична». У 1923 опублікував роботу Die Rakete zu den Planetenräumen («Ракети до міжпланетного простору», у цій роботі зокрема була вперше висловлена ідея орбітального телескопа) і 1929 книгу Die Wege Zur Raumschiffahrt («Подорож у космос»).

У 30-х роках XX століття його помічником був Вернер фон Браун, з яким він співпрацював у будівництві балістичної ракети A4 (Фау-2) у Німеччині, і після війни в США в Хантсвіллі, Алабама.

У 1954 опублікував книгу Menschen im Weltraum («Люди в просторі»), в якій викладено мету освоєння космічного простору: «Зробити доступними для життя будь-яке місце, де це можливо, щоб заповнити всі світи не заселені і дати мету життя кожній людині». Також опубліковано кілька книг Германа Оберта з філософії людини та її майбутнього.

Ім'ям Оберта названо кратер (60 км діаметром) на зворотній стороні Місяця. Також на його честь названо астероїд 9253 Оберт[7].

Література

• Heppenheimer T.A., Podbój kosmosu. Tajne epizody amerykańskich i radzieckich programów kosmicznych, Amber, Warszawa 1997.

Примітки

1. https://www.dw.com/ro/un-ipod-%C5%9Fi-alte-premii-interesante/a-16419452
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118589229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
   d:Track:Q2629164
5. https://www.nasa.gov/audience/foreducators/rocketry/imagegallery/rp_OberthAward.jpg.html
6. http://www.acad.ro/membri_ar/armembri_pm.htm
7. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

http://commons.wikimedia.org/wiki/Hermann_Oberth [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.]

• urbin.de: Biografie zu Hermann Oberth
• Hermann-Oberth-Raumfahrt-Museum [Архівовано 16 січня 2006 у Wayback Machine.]
• Hermann Oberth (1894—1989). In: Kluge Köpfe. European Space Agency [Архівовано 24 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• NASA Great Images
• Nachruf New York Times vom 31.Dezember 1989 [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Interview mit Hermann Oberth [Архівовано 28 січня 2011 у Wayback Machine.]