Герб Охтирки
Герб Охти́рки — офіційний геральдичний символ міста Охтирки Сумської області, затверджений 30 січня 2004 року 17-ю сесією Охтирської міської ради четвертого скликання. ОписГерб Охтирки періоду Російської імперії офіційно було затверджено в 1781 році — на блакитному фоні золотий трилистий хрест із променями сонця, що падають на нього, який зображує знаменитість цього міста за великою кількістю прихожих богомольців. Автором герба був майстер із геральдики Симон Бекенштейн. Герб міста зберіг свій вигляд і до цього часу. ІсторіяЗа даними книги Потто та Одінцова «Історія Охтирського полку» 12 червня 1775 року Охтирському гусарському полку (заснований у 1765 році) було надано герб, який уявляв собою щит, де на блакитному полі сяє Сонце, що сходить і осяює золотий чотирикінцевий хрест. Автори надають гіпотези, що це символ слави старого козацтва яке довго обороняло православ’я від католиків поляків та мусульман татар. Цей герб розміщувався на полкових печатках, трубах, литаврах. Слід зауважити, що у цей період герби були надані й іншим гусарським полкам, заснованим замість скасованих у 1765 році Слобідських козацьких полків. У 1783 році Охтирський гусарський полк, під час реформ Потьомкіна переформовано на Охтирський полк української кінноти. Штандарт цього полку, як і раніше ніс на собі Охтирський герб. У виданнях «Пам’ятної книги Харківської губернії» 1863 та 1865 років[1] [2], надано опис герба Охтирки, він виглядав як:
У «Короткому нарисі історії Харківського дворянства» 1885 року, герб описаний як[3]:
У 1901 році були випущені пам’ятні нагороди для особового складу Охтирського драгунського полку. Він виглядав як хрест у центрі якого знаходився герб Охтирки, у лівій, правій та верхній частинах хреста розміщувалися вензелі Російських імператорів та Московських царів, у нижній частині хреста стояли дати «1651» та «1901» які символізували умовну дату заснування Слобідських козацьких полків (новоутворені імперські полки отримали старшинство за умовним роком заснування козацьких), та рік 250-річчя полку. Галерея
Див. такожПосилання
Примітки
Джерело
|
Portal di Ensiklopedia Dunia