Гельмут Беккер

Гельмут Беккер
Hellmuth Becker
Народження	12 серпня 1902(1902-08-12) Альт-Руппін, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Смерть	28 лютого 1953(1953-02-28) (50 років) Свердловськ, СРСР
Країна	Веймарська республіка  Третій Рейх
Вид збройних сил	Рейхсвер Ваффен-СС
Рід військ	Танкові війська
Роки служби	1920-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Член	СС[1]
Звання	Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС
Формування	3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф» 16-та панцергренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС»
Командування	6-й панцергренадерський полк СС «Теодор Ейке» 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Кільце «Мертва голова» Йольський свічник СС Почесний кут старих бійців Штурмовий піхотний знак в бронзі Дем'янський щит

Гельмут Беккер (нім. Hellmuth Becker; 12 серпня 1902, Альт-Руппін — 28 лютого 1953, Свердловськ) — німецький офіцер Ваффен-СС, бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Ранні роки

Гельмут Беккер народився 12 серпня 1902 року в місті Альт-Руппін в родині маляра. 1 серпня 1920 року вступив рядовим в Рейхсвер. У 1932 році в званні унтер-офіцера звільнений з армії.

27 лютого 1933 Беккер вступив в СС (службове посвідчення № 113 174), а потім в НСДАП (партійний квиток № 1 592 593). У 1935 році переведений в штандарт СС «Верхня Баварія» з'єднань СС «Тотенкопф», командував штурмом, потім штурмбанном. Гельмут був учасником всіх військових операцій 1938-39 років: аншлюсу, окупації Судетської області, розчленуванні Чехословаччини.

Друга світова війна

Гельмут Беккер взяв участь в Польській, Французькій, Балканській кампаніях і в боях на Східному фронті. Під час Польської кампанії в 1939 році батальйон Беккера здійснював каральні функції в тилу військ. З жовтня 1939 командував батальйоном в складі дивізії СС «Тотенкопф».

У 1941 році дивізія СС «Тотенкопф» була перекинута на Східний фронт. Беккер відзначився в боях в Дем'янському котлі, коли дивізія зазнала величезних втрат. Восени 1942 року, коли дивізія була виведена до Франції на поповнення, призначений командиром 6-го панцергренадерського полку СС.

На початку 1943 року Гельмут повернувся на Східний фронт, брав участь в боях під Харковом, на Курській дузі. У березні 1943 року за відміну полк отримав почесне найменування «Теодор Ейке». Беккер вирізнявся великою особистою хоробрістю, але в той же час неодноразово звинувачувався (доведено не було) в зловживанні алкоголем і сексуальних відхиленнях.

Незабаром на короткий час Беккер був направлений до Італії, де керував формуванням 16-ї панцергренадерської дивізії СС «Рейхсфюрер СС». 21 червня 1944 року Беккер став останнім командиром 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф». Брав участь у оборонних боях в Польщі, потім в Угорщині в районі озера Балатон, де німецьке командування зробило спробу широкомасштабного наступу.

9 травня 1945 року, провівши залишки дивізії через всю Австрію, здався в полон частинам 3-ї армії США в Цветтеле.

Життя після війни

Пізніше Беккер був переданий американським командуванням СРСР, утримувався в Полтавській в'язниці і Воркутинському таборі. 29 листопада 1947 року військовим трибуналом військ МВС Київського військового округу засуджений до 25 років ув'язнення в таборах. Повторно за звинуваченням у саботажі будівельних робіт 9 вересня 1952 року військовим трибуналом Донського військового округу засуджений до смертної кари. Гельмут Беккер був розстріляний 28 лютого 1953 року.

Звання

• Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1938)
• Штандартенфюрер СС (26 вересня 1942)
• Оберфюрер СС (21 червня 1944)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (1 жовтня 1944)

Нагороди

• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в сріблі
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Почесний кут старих бійців
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест (1939)
  • 2-го класу (24 травня 1940)
  • 1-го класу (26 червня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (11 липня 1941)
  • в сріблі (10 листопада 1943)
• Штурмовий піхотний знак в бронзі (9 жовтня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (13 липня 1942)
• Німецький хрест в золоті (26 вересня 1942) як штандартенфюрер СС і командир 3-го піхотного полку СС «Тотенкопф»
• Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
  • Лицарський хрест (7 вересня 1943) як штандартенфюрер СС і командир 6-го панцергренадерського полку СС «Теодор Ейке»
  • Дубове листя (№ 595; 21 вересня 1944) як оберфюрер СС і командир 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф»
• Дем'янський щит (1943)
• Згадувався в Вермахтберіхт 1 лютого 1945 року

Джерела

• E.G. Krätschmer: Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS, Plesse Verlag, Göttingen 1955
• Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945, Podzun-Pallas, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
• Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

Примітки

1. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
   d:Track:Q63098423

Військові посади
Попередник: Группенфюрер СС і Генерал-лейтенант Ваффен-СС Герман Прісс	Командир 3-ї танкової дивізії СС «Тотенкопф» 21 червня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: розформована