До 1990 року Гаї-Шевченківські — хутір, який з часом розбудований у село.
Хутір почали заселяти, найімовірніше, на початку-середині 19 століття. Особливо після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 р. Відоме від 1863 р. як Гаї Шляхтинецькі. Назва пов’язана з місцем розташування – поблизу села Шляхтинці; після німецько-радянської війни населений пункт назвали на честь Т. Шевченка.
В УСС і УГА воював Степан Сердюк. У 1920–1930-х рр. діяла філія товариства “Просвіта” і гурток “Рідної школи”.
В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 17 осіб, у т. ч. з дивізії “Галичина” – Микола Барабаш; криївка була в садибі Ткачів.
До 1990 року в селі було 50 дворів.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Герб села Гаї-Шевченківські складається з двох рівних горизонтальних частин: верхньої білої, на якій розміщено графічний портрет молодого Тараса Шевченка і по краях дві червоно-чорні гілки калини, і нижньої, яка складається з двох смуг – червоної і чорної. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «ГАЇ-ШЕВЧЕНКІВСЬКІ» і «1986».
Прапор
Квадратне полотнище розділене двома рівновеликими частинами. Верхня – біла з зображенням графічного портрета Тараса Шевченка і двох гілок калини по краях. Нижня – з червоною і чорною смугами.
На Прапорі повторюються кольори Герба.
Тлумачення символіки
Враховуючи назву села, у Гербі використано портрет пророка українського народу молодого Тараса Шевченка (герб є промовистим), а також гілки калини, яка є одним з найбільш значущих символів ідентифікації нашої нації. Червоний і чорний кольори – це кольори національно-визвольного руху українців. Багато мешканців Гаїв-Шевченківських боролися в лавах Української повстанської армії.
Корона означає статус населеного пункту.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 163 особи, з яких 90 чоловіків та 73 жінки[3]. Населення у 2016 році становило 1779 осіб. Станом на лютий 2021 року — 1895 осіб.
Станом на 19 жовтня 2023 року у селі проживає 1914 жителів.
каплиця святого преподобного Іова Почаївського (2011, ПЦУ).
Споруджено чотири фігури Божої Матері.
Храмовим празником громади села Гаї-Шевченківські є 28 серпня — день Успіння Пресвятої Богородиці.
Пам'ятки
Споруджено пам'ятник 5-м повстанцям сотні «Бурлаки», полеглим 21 травня 1945 року в Шляхтинецькому лісі (1990).
Встановлено пам'ятний знак на місці криївки командира 3-ї воєнної округи «Лисоня» Володимира Якубовського (псевдо «Бондаренко»; 1994) і пам'ятний камінь на місці криївки надрайонового проводу УПА (2000).
23 серпня 2009 року відбулося відкриття погруддя пам'ятника Т. Г. Шевченка.
24 серпня 2014 року в селі відкрили пам'ятник Героям Небесної сотні. Ініціатор встановлення — мешканець села, голова громадської організації «Майдан Тернопіль» Богдан Брич.[4]
До 1939 року на хуторі діяв гурток «Рідної школи». Члени гуртка організовували драматичні вистави і концерти. Зібрані на виставах і концертах кошти передавалися керівництву гімназії товариства «Рідна школа» в м. Тернополі.
У 1960-х, на початку 1970-х років на хуторі діяла початкова школа.
У центрі села, «на гойдалці», проводилися виїзні перегляди кінофільмів та відбувався збір молоді.
28 липня 2013 року відкрито дошкільний навчальний заклад «Лісова казка».
Традиційними святами є День села, відзначення Шевченківських днів. Віднедавна до святкових днів села також увійшли «Свято вареників» та «Козацькі забави», «Веселі канікули з Богом» (останнє — за сприяння греко-католицької церкви).
Спорт
У селі діє футбольна команда «Гаї Шевченківські», яка бере участь у різних районних змаганнях.
Команда у 2014 році виграла кубок чемпіонату Тернопільського району з футболу (група «А»).
Галерея
Відомі люди
Народилися або проживали
Богдан Габлевич — український громадський діяч, будівельник;
о. Антін Лотович — український громадсько-релігійний діяч;
