uk %D0%93%D0%B0%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%A4%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 %D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Гаєнко Фаїна Григорівна
Гаєнко Фаїна Григорівна
Народилася	25 вересня (8 жовтня) 1900 ; Каховка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Померла	6 січня 1965 (64 роки) ; Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	СРСР
Діяльність	акторка
Заклад	Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької[d]
Партія	ВКП(б)
	Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаєнко.

Гаєнко Фаїна Григорівна (справжнє прізвище Омельченко) (8 жовтня 1900(19001008), Каховка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія — 6 січня 1965, Львів, УРСР, СРСР) — українська актриса, у 1920-х роках керувала драматичними самодіяльними колективами в Каховці, Бериславі, Херсоні. Народна артистка Української РСР (1954).

Народна артистка УРСР (1954). Член КПРС з 1941. Сценічну діяльність почала в драматичному колективі при народному домі в Каховці (1918—1920). В 1925-27 — акторка театру ім. І. Франка (Київ), у 1927 — філії Одеського державного драматичного театру, з 1928 — театру ім. Заньковецкої (нині у Львові). Акторка широкого діапазону, Гаєнко створила яскраву галерею характерних, комедійних і лірико-драматичих образів. Серед них: Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Хивря («Сорочинская ярмарок» Гоголя), Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченко), Софія («Безталанна» Карпенко-Карого), Ліда, Саломія, Ковшик («Платон Кречет», «Богдан Хмельницький», «Калиновий гай» Корнійчука), Кручиніна; Василиса («На дні»), Емілія («Отелло»).

Померла у Львові, похована на 4 полі Личаківського цвинтаря.