|
Гашим ібн Абд Манаф
Гашим ібн Абд Манаф аль-Кураші[1][2][3][4](араб. هاشم بن عبد مناف, справжнє ім'я: Амр аль-Ула араб. عمرو العلا; нар. 464, Мекка — пом. 497, Палестина) — прадід ісламського пророка Магомета та прабатько клану Бану Гашим племені курайшитів. З клану Бану Гашим походять династії ісламських правителів Алідів, Аббасидів, Гашимітів, Омеядів та ін. ЖиттєписГашим був сином Абд Манаф ібн Кусая, вождя племені курайшитів який займався караванної торгівлею, тому рідко бував у Мецці[5][6]. Згідно з переказами, Гашим та Абд Шамс були сіамськими близнюками, чиї лоби були з'єднані від народження. Щоб розділити їх Абд Манаф ібн Кусай використав меч. Вважалося, що це було ознакою того, що два брати та їх нащадки будуть вирішувати свої сварки з допомогою меча[7]. Перед смертю Абд Манаф ібн Кусай заповів передати керівництво караванами (кійада) Абд Шамсу[8][9]. Але за життя Гашима Абд Шамсу важко було очолити рід Абд Манафа. Під час голоду в Мецці, Гашим виїхав до Палестини, закупив там велику кількість борошна. Повернувшись до Мекки, він випікав хліб, кришив його у м'ясний бульйон та пригощав цим сарідом голодних людей. З цієї причини його назвали Гашим, що арабською означає — ламати, від арабського дієслова араб. هشم «гашама» — ламати, розбивати. У Гашима були гарні торгові відносини з єменцями та сирійцями. Він був одружений з Салмою — дочкою Амра ібн Зейда, в будинку якого одного разу зупинився, приїхавши у Ясриб. Він відвіз її з собою у Сирію, але повернувся в Медину і залишив Салму у її батька для того, щоб вона звільнилася від вагітності. Сам Гашим поїхав до Сирії, але помер у Палестині. Приблизно у 497 році Салма народила сина, якого назвали Шейба (Абд аль-Мутталіб). Всього ж у Гашима було 4 сини та 5 дочок, але його рід по чоловічій лінії продовжив тільки Абд аль-Мутталіб. Родовід
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
