Гаррі Гопкінс
Гаррі Ллойд Гопкінс (англ. Harry Lloyd Hopkins; 17 серпня 1890, Су-Сіті, Айова — 29 січня 1946, Нью-Йорк) — американський державний і політичний діяч, Міністр в уряді Франкліна Рузвельта. БіографіяГопкінс народився у небагатій родині, що постійно подорожувала Сполученими Штатами. Мати виховувала дітей у суворих традиціях методистської церкви. Освіту Гопкінс отримав у Гріннеллському коледжі (штат Айова). Після закінчення коледжу працював в Нью-Йорку у різних благодійних організаціях. У 1913–1924 роках керує відділом в Асоціації щодо поліпшення умов життя бідних. У 1924–1932 — голова ради директорів Нью-Йоркської асоціації з питань туберкульозу та охорони здоров'я. З 1932 року очолює створену Франклін Д.Рузвельтом (тоді-губернатором Нью-Йорка) Тимчасову надзвичайну організацію допомоги (ТЕРА). Велика депресіяПісля обрання Франкліна Д.Рузвельта президентом США був запрошений ним на роботу в Вашингтон. З 22 травня 1933 року Гопкінс очолював Федеральну надзвичайну організацію допомоги (Фера), що забезпечувала громадськими роботами в умовах кризи мільйони американців, внаслідок того, що безробіття під час світового кризи 1929–33 років досягла катастрофічних розмірів. Згодом керує Адміністрацією із забезпечення роботою (ВПА). Програми, розробником і керівником яких був Гопкінс, з'явилися найбільшими в історії США програмами по створенню нових робочих місць і боротьби з бідністю. Так, між 1933 і 1938 роками під його керівництвом було створено 8 мільйонів робочих місць. З урахуванням членів сімей зайнятих на державних роботах, поліпшити внаслідок цього свої умови життя змогли від 25 до 30 мільйонів американців. Згідно з проектам ВПА, під керівництвом Гопкінса, було побудовано 2500 шпиталів і лікарень, 125 110 громадських будівель, 124 031 мостів, 1000 аеродромів, прокладено і відремонтовано 1047823 кілометрів доріг. Задані роботи охоплювали найрізноманітніші галузі та обсяги — від згрібання листя у парках до модернізації баз ВМС. Гопкінс дотримувався лівих політичних поглядів, унаслідок чого неодноразово звинувачувався американськими консерваторами, в тому числі і з «рідної» Демократичної партії, в симпатії до комуністів. З 1938 по 1940 Гопкінс займав посаду міністра торгівлі США. Він пішов у відставку з офіційних постів в 1940 році за станом здоров'я (ще в 1937 році йому була проведена операція з видалення частини шлунка внаслідок захворювання на рак). Тим не менше залишався в «штабі» Рузвельта його найближчим помічником, будучи одним з найвпливовіших людей «ери Рузвельта». Представник ПрезидентаГопкінс брав участь у розробці закону про ленд-ліз, а також у дипломатичних переговорах із союзниками після вступу США у Другу світову війну. Від липня 1941 року Гаррі Гопкінс, як представник американського уряду і особисто президента Рузвельта, неодноразово відвідував Москву, де вів переговори зі Сталіним, Молотовим та іншими радянськими керівниками. ![]() Вперше прибув до СРСР 30 липня 1941 для з'ясування позиції Москви з приводу необхідних військових поставок, а також для з'ясування намірів СРСР з приводу участі у війні. Доставлене Гопкінс послання американської адміністрації обіцяло підтримку США в постачанні озброєнь для Москви, а також пропозицію про скликання тристоронньої конференції (США, СРСР та Велика Британія), на якій би були обговорені позиції трьох сторін і театри воєнних дій. Для Сталіна головна мета полягала у відкритті другого фронту, але він підтримав пропозицію американської допомоги, в тому числі на радянсько-німецькому фронті. Гопкінс дав позитивний звіт про переговори зі Сталіним, доповівши, що Радянський Союз готовий боротися до переможного кінця. 2 серпня 1941 між СРСР і США відбувся обмін нотами: Вашингтон заявив про готовність надати всіляке економічне сприяння СРСР. Проте підписання Атлантичної хартії між США і Великою Британією послабило впевненість СРСР в підтримці союзників, до того ж становище СРСР ставало все більш катастрофічним на Східному фронті. Гопкінс — член американської делегації на конференціях в Касабланці, в Каїрі, Тегерані, Ялті та ін. Проект «Венона» і закиди в роботі на СРСРНа думку деяких дослідників, Гаррі Гопкінс згадується в таємних телеграмах або під кодовим ім'ям «19», або «Заступник». Особа агента з кодом «19» остаточно не встановлена. На думку британського дослідника Найджела Веста, це був президент чехословацького уряду в еміграції Едвард Бенеш.[8] Натомість, військовий історик Едуард Марк[9] та американські дослідники Герберт Ромерштайн та Ерік Брейндель дійшли висновку, що це був помічник Рузвельта — Гаррі Гопкінс.[10] Проте, на думку американських дослідників Джона Ерла Хейнес та Гарві Клєра, агентом «19» міг бути хтось зі складу британської делегації на Вашингтонську конференцію 1943 року.[11] Понад те, вони стверджують про відсутність будь-яких свідчень в інших архівах того, що Гопкінс був таємним агентом, а уривок повідомлення про агента «19» не називає його шпигуном.[12] Однак, архівіст КДБ і перебіжчик Василь Мітрохін стверджував, що Гопкінс був радянським агентом.[13] За словами перебіжчика з КДБ Олега Гордієвського резидент КДБ Ісхак Ахмеров називав Гопкінса «найважливішим серед всіх радянських агентів у Сполучених Штатах часів Війни.»[14] Майор Джордж Рейсі Джордан, спираючись на спостереження за роллю Гопкінса в проекті «Ленд-Ліз» називає його шпигуном[15] Примітки
Література
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia