Саджан народився 6 вересня 1970 року в поважній сикхській сім'ї в селі Бомбелі в окрузі Гошіарпур у Пенджабі, Індія[8][9]. Його батько Кундан Саджан, був головним констеблем поліції Пенджабу в Індії[10] і в даний час він є членом Всесвітньої організації сикхів (WSO), групи захисту інтересів сикхів[11]. Гарджіт Сінґ разом зі своєю матір'ю та старшою сестрою іммігрував до Канади в 1976 році, коли йому було п'ять років, щоб приєднатися до їхнього батька, який два роки раніше виїхав до Британської Колумбії працювати на тартаку[12]. Поки сім'я призвичаювалась до свого нового життя в Канаді, його мати влітку працювала на ягідних фермах в околицях Ванкувера де Гарджіт та його сестра часто приєднувались до неї. Гарджіт Саджан виріс у Південному Ванкувері.
Гарджіт Саджан одружився з Кульжіт Каур, сімейною лікаркою, у 1996 році, у них є син та дочка Арджун та Джівут[12][13].
Саджджан прийняв посвяту як сикх, коли був підлітком, розглядаючи це як спосіб уникнути поганого впливу вулиці[9][14].
Військова та поліційна кар'єра
Саджан вступив до полку Британської Колумбії (герцога Коннота) в 1989 році як військовий десантник, а в 1991 році став офіцером. Зрештою він піднявся до звання підполковника. Упродовж своєї кар'єри він чотири рази вирушав у місії за кордон: один раз до Боснії і Герцеговини та тричі до Афганістану. Саджан був поранений під час служби в Боснії[9]. Саджан розпочав свою 11-річну поліційну кар'єру офіцером поліції Ванкуверу після повернення з боснійської місії[11][12]. Свою кар'єру він закінчив у відділі поліції Ванкувера на посаді детектива в підрозділі боротьби з організованою злочинністю, що спеціалізувалася на торгівлі наркотиками та розслідуванні діяльності банд[14].
Перша місія Саджана в Афганістан відбулась незадовго до початку операції «Медуза» в 2006 році, під час якої він взяв відпустку з роботи у відділі боротьби з організованою злочинністю Департаменту поліції Ванкувера[12]. В Афганістані він був у складі 1-го батальйону бойової групи Канадського королівського полку в Кандагарі і працював зв'язковим з афганською поліцією[9]. Саджан виявив, що корупція в уряді Афганістану стимулювала поповнення «Талібану». Доповівши про ці висновки бригадному генералу Девіду Фрейзеру, Саджан отримав доручення внести пропозиції до концептуального плану операції «Медуза».
Фрейзер оцінив ініціативу Саджана під час операції як «без перебільшення, блискучу»[9]. Коли Саджан повернувся до Ванкувера, Фрейзер надіслав листа до поліцейського управління, в якому назвав Саджана «найціннішим експертом канадської розвідки у групі військ» і стверджував, що його робота врятувала «безліч життів військових Коаліції» та зазначив, що канадські сили повинні «дослухатись до його порад щодо того, як змінити всю нашу підготовку та архітектуру тактичної розвідки»[12][15][16]. Саджан був відзначений у рапортах за користь його тактичних знань про боротьбу з повстанцями при плануванні та проведенні неназваної операції у вересні 2006 року за контроль над ключовою територією[17].
Повернувшись, Саджан пішов зі своєї посади в поліції Ванкувера, але залишився резервістом і розпочав власний консалтинговий бізнес, який навчав канадських та американських військових методам збору розвідувальної інформації[9]. Він також був консультантом американського політичного аналітика та експерта з Афганістану Барнетта Рубіна, який розпочався як листування щодо поглядів Саджана на те, як боротися з афганською торгівлею опіумом, і перетворився на співпрацю в якості радників американських військових та дипломатичних лідерів в Афганістані[12][18].
Саджан чергового разу прибув до Афганістану на ротацію в 2009 році, подавши рапорт про ще одну відпустку для виконання військового обовязку з поліції Ванкувера[12]. Вже використавши дві відпустки, Саджджан був змушений покинути відділ поліції Ванкувера для своєї третьої службової поїздки в 2010 році, під час якої він був призначений спеціальним помічником тодішнього генерал-майора Джеймса Л. Террі, командувача американськими силами в Афганістані[15].
У 2011 році він став першим сикхом, який командував резервним полком канадської армії, коли був призначений командиром полку Британської Колумбії (герцога Коннота).
Його вірування сикхів вимагало від нього не голитися, що перешкоджає використанню звичайних військових протигазів, тому Саджян винайшов власний протигаз, який захищав його з бородою, і запатентував його в 1996 році[14].
Звинувачення у нібито зв'язках з рухом Халістан спричинили дипломатичні тертя з головним міністром Пенджабу Амаріндером Сінґгом.[26] Гарджіт Саджан також зазнав звинувачень від Нової демократичної партії (НДП), що він «не використав своїх зв'язків [щоб захистити] затриманого під час бойових дій в Афганістані, коли передані канадцями полонені зазнали катувань від афганських властей»[27].
У вересні 2019 року Саджджан відвідав захід, який відбувся з нагоди святкування 70-ї річниці заснування Китайської народної республіки, за що згодом його критикували консерватори[28][29]. Прес-секретар Саджана заявив, що він виступав у ролі депутата від свого округу і не затримався надовго.[30]
Джастін Трюдо підтримав Саджяна супроти закликів опозиції, які вимагали його відставки[31][32]. Нерезультативний вотум недовіри Саджану був висунутий Консервативною партією Канади в Палаті громад[33][34].
Контакти з Україною
Гарджіт Саджан представляв Канаду на інавгурації Володимира Зеленського в травні 2019 року[35]. Канадський міністр оборони зустрічався з Зеленським і пізніше, на українській бізнес-конференції в Торонто в липні 2019 року, а раніше у 2017 році він разом із Христею Фріланд підтримав продовження канадської військової місії UNIFIER в Україні, чим виткликав невдоволені коментарі Кремля[36][37].
Відзнаки та нагороди
Під час і після своєї військової кар'єри Саджан отримав відзнаки та нагороди.
↑Defence minister ripped for attending gala honouring Chinese Communist Party anniversary. NP. NP. 30 вересня 2019. “During the event, Mr. Sajjan delivered brief remarks where he spoke of the long-standing focus of the organization on promoting diversity and their efforts to grant Chinese-Canadians the right to vote. Mr. Sajjan took the opportunity to state that the Chinese government needed to address the consular cases of the two arbitrarily detained Canadians. Mr. Sajjan believes in standing up for the rights of Canadians and has done so on numerous occasions. Shortly following the remarks, Mr. Sajjan departed. … Mr. Sajjan did not stay for dinner.”