|
Ганзелка та Зікмунд.jpg) Їржі Ганзелка (чеськ. Jiří Hanzelka; 24 грудня 1920 — 15 лютого 2003) і Мирослав Зікмунд (чеськ. Miroslav Zikmund; 14 лютого 1919 — 1 грудня 2021) або Ганзелка та Зікмунд, двоє чеських мандрівників, що стали відомими завдяки їх подорожам Африкою, Азією, Латинською Америкою та Океанією в 1940-1950 роках, а також їх книгам, статтям і документальним фільмам, що вони знімали протягом своїх подорожей.[1] Раннє життяГанзелка народився 24 грудня 1920 у м. Штрамберк; Зікмунд − 14 лютого 1919 у Плзені. Обоє з самого дитинства цікавились іншими країнами, природою, мандрівними записками та пригодницькими історіями.[2] У 1938 р. обидва мандрівники вступили до Празького бізнес-коледжу[2], де зустрілись і стали друзями.[3] Їх навчання було перервано, коли коледж було закрито під час Німецької окупації Чехословаччини, відклавши їх випуск до 1946 року.[2] У коледжі Їржі і Мирослав зійшлися на любові до мандрів, створивши свій проект під назвою «5», що символізувало кількість континентів, які вони хотіли б відвідати. В очікуванні на випуск з коледжу, вони весь час планували свої майбутні подорожі, перемальовували карти і вивчали історичні, метеорологічні, економічні і соціальні особливости місць, які вони хотіли б побачити.[2]
Для цього в коледжі вони вивчали російську мову, окрім того Ганзелка вивчав німецьку і французьку і суахілі, а Зікмунд говорив англійською, вивчав арабську, а також мав базові знання в італійській і нідерландській мовах.[2] Подорожі У 1947 герої представили проект «5» автомобільній компанії Татра. Вражені представники автозаводу побачили великі перспективи і вирішили стати спонсорами мандрівників, яким надали сріблястий автомобіль Татра 87. Після трьох місяців вправ з машиною у місті Копрживніце, мандрівний дует почав свою першу подорож.[4] Це була поїздка Африкою і Латинською Америкою,[3] з квітня 1947 до листопада 1950[5] вони проїхали 111 тис. км по 44 країнах.[2] Проїхавши з північного узбережжя Африки до Мексики, дует повернувся додому, помітивши величезні зміни в своїй країні. У 1948 році в Чехословаччині стався Лютневий заколот, завдяки якому комуністична партія (за підтримки СРСР) привела до влади прихильників сталінського режиму. Це стало початком однієї з найтемніших сторінок історії цієї країни.[6] Спочатку нова влада добре ставилась до Ганзелки і Зікмунда.[6] Хоча більшості народу країни було заборонено виїжджати за кордон, мандрівникам дозволили публікувати свої спогади, бо вони не здавалися політично небезпечними.
Таким чином, вони змогли підготуватись до другої подорожі, яка відбувалась з 1959 до 1964 років.[3] Цього разу вони відвідали Східну Європу, Азію і багато з островів Тихого океану,[2] транспортом послужили два прототипи вантажного автомобіля Tatra 805.[7] Протягом цієї подорожі мандрівники відвідали Індонезію, Папуа, Японію і СРСР.[6] Протягом подорожей мандрівники робили багато фотографій і писали замальовки. На додачу, вони вели радіопрограму на радіо (вона стала однією з найпопулярніших на чеських радіохвилях). Мандрівники не мали можливості проводити мовлення з місць, де перебували, тому вони записували свої спостереження і відправляли їх до Чехословаччини, де їх читали диктори на радіо.[3] Їхні спогади про мандри увійшли до 11 книг з багатьма фотографіями, описами економічного та соціально-політичного укладу відвіданих місць. Також було надруковано чотири мальованих дитячих книги, три класичних дитячих книги і 150 коротких документальних мандрівних фільмів.[5] Також ці замальовки друкувались в газеті Mladá fronta.[5] В Чехословаччині, де владу захопили комуністи, більшість людей не мала жодного шансу на подорожі, тому роботи Ганзелки та Зікмунда були чи не єдиним шансом хоча б уявно втекти до екзотичних місць.[1][3] Вони стали найбільш популярними письменниками Східної Європи двадцятого століття; їх книги розійшлись у вигляді 6.525.000 копій у країнах Східного блоку і були перекладені на 11 мов.[5] Вони стали національними героями у себе на Батьківщині і не меншу популярність мали в СРСР, де Микита Хрущов навіть вимагав від своїх помічників тримати для нього три книги Ганзелки і Зікмунда Африка: Мрії і реальність йому на стіл, незалежно від того, куди б він не поїхав.[5] Мандрівники відвідали 83 країни.[8]
Заборона і наслідкиГензелка і Зікмунд планували нову всесвітню подорож,[2] але вона виявилась перед загрозою заборону через Леоніда Брежнєва, який в травні 1965 року виявив свою незадоволеність другою частиною подорожей, в якій детально описувались бідність і політичні проблеми, побачені мандрівниками в СРСР у 1963 та 1964 роках.[5] Чеський уряд (підкронтрольний СРСР), наклала заборону на Гензелка і Зікмунда за такі звіти.[6] Їм було заборонено друкуватись, але вони продовжували видаватись завдяки самвидаву.[1] Пізніше влада знову забороняла їх творчість за анти-комуністичну діяльність протягом Празької весни у 1968 і за те що Ганзелка поставив свій підпис под Хартією 77.[6] Їх остання книга, Цейлон: Рай без ангелів, готувалась до друку на державній типографії і ще на етапі підготовки отримала 120.000 замовлень до того, як її заборонили.[5]
Ганзелка і Зікмунд розділили долю інших дисидентів ери після Празької весни, 21 рік йому довелось виконувати чорнову роботу, аж до Оксамитової революції у 1989 році. Ганзелка був одним з тих, хто виступав на Вацлавській площі, коли почалася революція 19 листопада.[5] Після падіння коміністичного устрою мандрівники знову стали героями, їх часто запрошували на інтерв'ю і транслювали відеозаписи на телебаченні. Життя з мрій і реальності, книга про їх подорожі, була опублікована 22 квітня 1997, у 50-й ювілей першої подорожі.[5]
У 1989 Зікмунд нарешті завершив свою мандрівку візитом Австралії.[2] Ганзелка, досі політично активний,[5] сильно хворів і не міг до нього приєднатись.[2] Він переїхав на невеличку ферму на півдні Богемії, де продовжив писати політичні статті про корупцію уряду, цього разу вже в умовах вільного ринку у Чехії та Словаччині.[5] Гензелка помер 15 лютого 2003 року.[2] У 2014 Зікмунд живе у м. Злін,[9] де знаходиться музей з архівами, мандрівними журналами; там зберігається 700 газентих вирізок, 120 тис. фотографій, 1.290 радіозаписів і сувеніри з усього світу.[5] У 2005 в Празі пройшла виставка зі 160 мандрівних фотографій. Вона проходила в готелі Old Royal Palace у Празькому Граді, Зікмунд тоді сказав: «Їржі, найкращий друг мого життя, на жаль, два роки тому він пішов. Але досі я живу поряд з ним, бо кожного дня відбувається щось, що пов'язане з його іменем. Тому нас і досі двоє.»[3] Гензелка та Зікмунд стали дуже відомими в Чехії хавдяки своїм подорожам, книгам, фільмам і замальовкам про них.[1][3] Оригінальний автомобіль Tatra 87, що використовувався в їх першій подорожі, було в 2005 році додано до списку чеської культурної спадщини, вона виставлена в Національний технічний музей Праги.[4] У жовтні 2014 року президент Мілош Земан нагородив Зікмунда Орденом Томаша Гарріга Масарика.[10] На пропозицію астронома Їржі Ґриґара, пояс астероїдів 10173 Hanzelkazikmund було названо на честь мандрівного дуету в 1995 році.[8]
Примітки
Посилання
|