Ганерагміут
Ганерагміут (англ. Haneragmiut) — географічно визначена підгрупа народності мідних інуїтів, що займала територію сучасної провінції Нунавут, Канада. З усіх племен, що полювали у південній частині острова Вікторія, вони були найзахіднішим народом. Селилися на північному узбережжі протоки Долфін-енд-Юніон, на північ від мису Бекслі[en] і на південь від Прінс-Альберт-Саунд[en] на острові Вікторія. Попри те, що вони мігрували як на північ, так і на південь з метою полювання, риболовлі та торгівлі, для них залишався невідомим той факт, що Вікторія був островом[1]. ЕтнологіяДослідник Арктики Вільялмур Стефансон відкрив підгрупу ганерагміут 17 травня 1910 року[2]. На той час вона налічувала близько 40 осіб. Декілька з них сезонно займалися полюванням і торгували на півдні з іншою підгрупою інуїтів з материковою частини Канади, що жила біля мису Бекслі — акуліакаттагміут, тоді як інші інуїти ганерагміут добиралися до вкрай віддалених місць, таких як озеро Тагірюак[en], щоб полювати на північних оленів спільно з представниками підгрупи каніанерміут (англ. Kanianermiut). На схід від ганерагміут жили інуїти з підгрупи екаллуктогміут[1][3][4]. Після повернення в Сіетл і Нью-Йорк 1912 року, Стефанссон прославив підгрупи ганерагміут, канхіргміут (англ. Kanhirgmiut) та нувукпагміут (англ. Nuwukpagmiut), назвавши їх «білявими ескімосами[en]»[2][5]. Пізніші дослідження антрополога Даймонда Дженесса показали, що представники підгруп акуліакаттагміут, ганерагміут, коглуктогміут, паллірміут, пуїплірміут і уалліргміут (також називаної «каніанерміут») ріднилися, що спричиняло змішування цих племен[6]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia