Галіаскар Камал

Галіаскар Камал
Народився	6 січня 1879(1879-01-06)[1]  Казань, Російська імперія
Помер	16 червня 1933(1933-06-16) (54 роки)  Казань, РСФРР, СРСР
Поховання	Bratskoe cemetery (Kazan)^d
Країна	Російська імперія  СРСР
Місце проживання	Будинок Галіаскара Камала[2]
Діяльність	драматург, письменник, прозаїк, журналіст, перекладач
Alma mater	Qasıymiä^d, Ğosmaniä^d, Xalidiä^d і Мухаммадія (1900)
Мова творів	татарська
Жанр	проза, вірші, п'єса
Брати, сестри	Zäynäp Kamalova^d
Діти	Änäs Kamal^d
Нагороди	Герой Праці (1923)
Галіаскар Камал у Вікісховищі

Ґаліаскар Камал (російська версія імені - Галіаскар Галіакбарович Камалетдінов, тат. Галиәсгар Камал (Галиәсгар Галиәкбәр улы Камалетдинов, Ğaliəsgar Əliəkbər uğlı Qamaletdinov), нар. 25 грудня 1878 (6 січня 1879)(18790106), Казань — пом. 8 червня 1933 року, там же) — татарський письменник з мусульманською духовною освітою. Журналіст, видавець, класик нової татарської драматургії[3] і громадський діяч.

У червні 1923 року одному з основоположників татарської драматургії і татарського театру Ґаліаскару Камалу (Камалетдінову) присвоєно почесне звання «Герой праці», трохи пізніше його нагородили званням народного драматурга Татарської АРСР[4].

Життєпис

Галіаскар Камал народився в родині кустаря в Казані. Дитинство провів у Нижній Масре — рідному селі матері (нинішній Арський район).

Навчався в казанському медресе «Госманія», 1889—1897 роках в медресе «Мухаммадія».

У 1901 році Ґаліаскар Камал випускав газету «Тәраккый» («Прогрес»), організував видавництво «Мәгариф» («Просвіта»). З 1906 року працював в газеті «Азат» («Свобода»), потім — «Азат халик» («Вільний народ»), де друкувалися статті, що пропагують ідеї марксизму.

Був видавцем і редактором сатиричного журналу «Яшен» («Блискавка», 1908—1909), працював у газеті «Йолдыз» («Зірка», 1907—1917).

Друкувався з 1900 року. Найважливіші твору: драма «Нещасний юнак» (1907, 2-й варіант), комедії «подарунка» (1908), «Коханка» (1911), «Таємниці нашого міста» (1911), «Банкрут» (1912, рос. переклад 1944) — різко бичували пороки колоніального російського суспільства. Після Жовтневого перевороту 1917 року Камал жив у Республіці Ідель-Урал, писав сатиричні вірші, співпрацював з газетами «Еш» («Праця»), «Кизил байрак» («Червоний прапор»).

Переклав татарською мовою «Ревізора» українського письменника Миколи Гоголя, «Грозу» московського письменника Олександра Островського і «На дні» Максима Горького.

Пам'ять

• В 1978 році видано художній маркований конверт, присвячений письменнику.
• Іменем Галіаскара Камала названі вулиці в Казані[5], Єлабузі[6] і Набережних Челнах[7].
• У Казані зберігся будинок Галіаскара Камала, побудований в 1902 році, визнаний пам'ятником історії і відреставрований в 2012 році.
• В Казані на його честь названий Татарський академічний театр імені Галіаскара Камала.

Література

• Татарский энциклопедический словарь. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 1998

Примітки

1. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
   d:Track:Q3407324
2. http://uag.kzn.ru/docs/OPAiKN/pdf/255.pdf
3. Классик татарской драматургии Галиаскар Камал^[недоступне посилання]
4. «Герой Труда» Галиаскар Камал | Tatarlar Deutschland. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2010.
5. Ул. Галиаскара Камала в Казани. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 4 травня 2019.
6. Ул. Галиаскара Камала в Елабуге. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 4 травня 2019.
7. Ул. Галиаскара Камала в Набережных Челнах. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 травня 2019.

Посилання

• Галіаскар Камал у татарській електронній бібліотеці [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Галіаскар Камал на Офіційному порталі мерії Казані [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)