Галянт Віталій Ігорович

Галянт Віталій Ігорович
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 червня 1994(1994-06-16) Розкішна
Смерть	9 серпня 2014(2014-08-09) (20 років) Красний Луч
Військова служба
Роки служби	2013-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Рейд 95-ї бригади Бої на українсько-російському кордоні (2014)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віта́лій І́горович Галя́нт (1994—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1994 року в селі Розкішна Ставищенського району Київської області. Закінчив 2009 року Розкішнянську ЗОШ (9 класів). Вступив до Таращанського агротехнічного коледжу (сучасний Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж). Перевівся до Київського професійного ліцею транспорту, який закінчив 2012 року й здобув професію «слюсар з ремонту автомобілів».

З 23 травня 2013 року проходив військову службу за контрактом. В часі війни — стрілець, 95-та окрема аеромобільна бригада. З квітня 2014-го перебував в зоні бойових дій.

9 серпня 2014-го загинув під час боїв за місто Красний Луч. На зустріч хлопцям виїхав БТР з нашими розпізнавальними знаками, це були терористи, які відібрали нашу техніку. Хлопців важко поранило; Віталій став витягати пораненого бійця, але не встиг. Тіло Віталія залишилось на полі бою. В середині серпня 2014-го у Віталія мало відбутися весілля.

Тимчасово похований у селищі шахти Новопавлівська — на околиці Красного Луча, разом з бійцем ДУК Андрієм Прищеп'юком-«Шершнем».

26 грудня 2014-го тіло ексгумоване пошуковцями місії «Евакуація-200».

Впізнаний за експертизою ДНК. Похований в селі Розкішна, без Віталія зосталися мама Людмила Володимирівна й вітчим Анатолій та молодша на 6 років сестра.

Мати Віталія очолила спілку учасників АТО у себе в районі та продовжувала розшукувати зниклих бійців; ще десять хлопців вдалося повернути і поховати на рідній землі.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

• 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• 2 вересня 2015-го в Розкішнянській ЗОШ відкрито меморіальну дошку пам'яті Віталія Галянта.
• Одна із вулиць села Розкішна носить ім'я Галянта Віталія.
• його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 17.
• вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави[1]

Примітки

1. Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

• Указ Президента України від 15 вересня 2015 року № 546/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Галянт Віталій Ігорович [Архівовано 29 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Пам'ятаймо Героїв [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Герої не вмирають [Архівовано 22 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Український Меморіал
• Київщина пам'ятає: боєць 95-ої окремої аеромобільної бригади Віталій Галянт
• Полеглі звитяжці приходять до рідних у снах