Галсанов Циденжаб Галсанович

Галсанов Циденжаб Галсанович
Галсанов Циденжаб Галсанович
Народився	10 (23) лютого 1917 ; Ілька, Заіграєвський район
Помер	30 червня 1992 (75 років) ; Улан-Уде, Росія
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	поет
Знання мов	російська
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Циденжаб Галсанович Галса́нов (псевдонім — Цеден; нар. 23 лютого 1917, Ілька — пом. 30 червня 1992, Улан-Уде) — бурятський поет і перекладач; голова правління Спілки письменників Бурято-Монгольської АРСР у 1946—1954 роках, член Спілки письменників СРСР^[1].

Біографія

Народився 10 [23] лютого 1917(19170223) року в улусі Ільці (нині Заіграєвський район Бурятії, Росія). Трудову діяльність розпочав у 1931 році з роботи переписувача у Бурято-Монгольському державному видавництві, а в наступні роки працював перекладачем, коректором, технічним редактором, редактором дитячої літератури. У роки німецько-радянської війни працював редактором газети «Бурят-Монголой Унэн»^[1].

Член КПРС з 1962 року. У 1967 році закінчис Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького у Москві. Помер в Улан-Уде 30 червня 1992 року.

Творчість

Перший вірш «Хабар»/«Весна» опублікований у журналі «Темселей шемег» у 1931 році. Автор понад 50 книг віршів, поем, прозових, фольклорних та перекладацьких творів^[1], зокрема:

поетичних збірок

«Дуунууд»/«Пісні» (1934);
«Залуу наhан»/«Молодість» (1938);
«Байкальські хвилі» (1940);
«Вибране» (1940, 1948, 1962);
«Соло дуудалга»/«Уславлення» (1942);
«Радянське сонце» (1951);
«Ми молоді» (1959);

поем

«Агуу ехэ баяр»/«Велика радість» (1936);
«Дұрбэн ұдэр, гурбан hұни»/«Чотири дні і три ночі» (1938);
«Змагання на мудрість» (1940);
«Баатарай домог»/«Легенда про батора» (1942);
«Чудска нуур дээрэхи сууряан»/«Луна на Чудському озері» (1943);
«Павло Балтахінов» (1945; про героя Громадянської війни Павла Балтахінова);
«Поема про п'ятирічку» (1947);
«Мої веселі друзі» (1962);
«Байгалай шэрэ бадагууд»/«Байкальські акварелі» (1972);
«Дабаан дээрэ»/«На перевалі» (1982).

Написав також роман у віршах «Галуута нуур»/«Гусяче озеро» (1987), писав твори для дітей. У співпраці із бурятськими композиторами ним створено понад сто пісень. Займався також перекладами пісень радянських та зарубіжних композиторів та поетів. Ним написані лібрето опер на сучасні теми: «Біля підніжжя Саян», «Біля витоку джерела», «Байкальські хвилі»^[1].

Перекладав бурятською мовою твори Олександра Пушкіна, Олекандра Грибоєдова, Миколи Некрасова, Володимира Маяковського, Жамбила Жабаєва, Сулеймана Стальського, трагедії та комедії Вільяма Шекспіра. У 1939 році у першому бурятському виданні творів Тараса Шевченка «Sylegyyd ba poeemenyyd»/«Вірші та поеми» опубліковано його переклади «Заповіту», поем «Сон» та «Гайдамаки».

Відзнаки

Нагороджений:

орденом «Знак Пошани» (31 січня 1939);;
медаллю «За трудову доблесть»^[1];
почесними грамотами Бурятського обкому КПРС, ВЛКСМ, Ради Міністрів та Міністерства культури Бурятської АРСР, Бурятського книжкового видавництва^[1];
почесною грамотою Президії Верховної Ради Бурято-Монгольської АРСР (за успішну творчу роботу зі створення кольорового документального кінофільму «Радянська Бурят-Монголія»)^[1].