Галинівка (Житомирський район)

село Галинівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Хорошівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040570070083669
Основні дані
Населення 206 (2001)
Площа 10,686 км²
Густота населення 19,28 осіб/км²
Поштовий індекс 12178[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°35′23″ пн. ш. 28°39′59″ сх. д.H G O
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв України, 13, смт Хорошів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12101
Карта
Галинівка. Карта розташування: Україна
Галинівка
Галинівка
Галинівка. Карта розташування: Житомирська область
Галинівка
Галинівка
Мапа
Мапа

Гали́нівка (раніше також Геленівка, Голенівка) — село в Україні, у Хорошівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 206 осіб (2001). До 1939 року — колонія.

Населення

У 1868 році в поселенні налічувалося 149 мешканців[2], наприкінці 19 століття — 278 жителів, дворів — 32[3], у 1906 році — 291 мешканець, дворів — 32[4], у 1910 році — 286 осіб[2], у 1923 році — 319 мешканців, дворів — 36[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 214 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 206 осіб[6], з них 93,69 % зазначили рідною українську мову, 5,34 % — російську, а 0,97 % — іншу[7].

Історія

Колишнє лютеранське поселення на власних землях, лежало за 40 км північніше Житомира. Належало до лютеранської парафії у Житомирі. Була школа[2].

Наприкінці 19 століття — колонія Фасівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 34 версти від Житомира[3].

У 1906 році — Геленівка, колонія Фасівської волості (7-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського центру, м. Житомир, становила 37 верст, від волосного центру, сільця Фасова — 5 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося на хуторі Фасівка[4].

У 1923 році включена до складу новоствореної Браженської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Фасівського району Коростенської округи[8]. Розміщувалася за 6 верст від районного центру с. Фасова та за 3 версти від центру сільської ради, сільця Браженка[5]. 24 серпня 1923 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 4 «Про зміни границь в межах округів, районів і сільрад»), колонію передано до складу Топорищенської сільської ради Фасівського району. 30 жовтня 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 11/6 «Про виділення та організацію національних сільрад»), колонію підпорядковано новоутвореній Руднє-Фасівській сільській раді Фасівського району. 23 вересня 1925 року, в складі сільської ради, увійшла до Володарського (згодом — Володарсько-Волинський) району. У 1939 році віднесена до категорії сіл.

11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, підпорядковане Фасівській сільській раді Володарсько-Волинського району. 2 вересня 1954 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 1087 «Про перечислення населених пунктів в межах районів Житомирської області», село передане до складу Кам'янобрідської сільської ради Володарсько-Волинського району. 5 березня 1959 року підпорядковане Топорищенській сільській раді Володарськ-Волинського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, увійшло до Черняхівського району Житомирської області, 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Володарсько-Волинського (згодом — Хорошівський) району[8].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Топорищенської сільської ради включено до складу Хорошівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[9].

Примітки

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 12 липня 2020.
  2. а б в Дизендорф В. Геленовка // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (рос.). Москва:«ЭРН», 2006. с. 110. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 10 жовтня 2024.
  3. а б Helenówka 5.) H., kol. pow. żytomierski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 555. (пол.)
  4. а б Геленовка // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2024.
  5. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 133. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2024.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 12 жовтня 2024.
  7. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
  8. а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 240, 515, 521, 552. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2024.
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 27 лютого 2023.

Посилання