Газетир

Газетир — алфавітний перелік географічних назв із зазначенням місця розташування об'єктів, до яких ці назви відносять і нерідко з додатковою інформацією про них. Такий перелік може слугувати стабільною основою для створення карт, інших довідкових посібників з географії, у інших сферах життя.

Газетир географічних назв світу, укладений у 2006 році, містить 80 886 назв українською мовою.

«У ньому географічні назви подані окремо за континентами:

• Географічні назви Ґренландії;
• Географічні назви Південної Америки та Антарктиди;
• Географічні назви Північної Америки;
• Географічні назви Африки, Австралії та Океанії;
• Географічні назви Європи;
• Географічні назви Азії.

Газетир подано за станом на 2005 р. З того часу на політичній карті світу відбулися певні зміни, які стосуються назв окремих країн і адміністративно-територіального устрою деяких країн. Назви населених пунктів, соціальних, фізико-географічних та орографічних об'єктів залишилися без змін»[1].

Довідник доступний за посиланням Газетир (покажчик) географічних назв світу. — Київ: Мінекоресурсів України, 2006—1986 с. [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]

Стародавня топоніміка й етноніміка території сучасної України представлена в географічному словнику 5-го століття Стефана Візантійського. До словника включені дані, що ніде більше не збереглись в античній літературі: про скіфські племена ісепів, едів, міргетів, язаватів та ін.; у словнику також наведені різночитання в написанні північнопричорноморських топонімів і етнонімів[2].

Див. також

• Географічний словник Королівства Польського

Примітки

1. Унормування географічних назв. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
2. Скржинська М. В. Стефан Візантійський [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 852. — ISBN 978-966-00-1290-5.