Гадюка мілоська

? Гадюка мілоська
Гадюка мілоська
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: Лускаті (Squamata) Підряд: Змії (Serpentes) Родина: Гадюкові (Viperidae) Рід: Велетенська гадюка (Macrovipera) Вид: Гадюка мілоська
Біноміальна назва
Macrovipera schweizeri Werner, 1935
Синоніми
Vipera lebetina schweizeri Vipera schweizeri Daboia lebetina schweizeri
Посилання
Вікісховище: Macrovipera schweizeri Віківиди: Macrovipera schweizeri EOL: 1055890 ITIS: 634979 МСОП: 12654 NCBI: 110205

Гадюка мілоська[2] (Macrovipera schweizeri) — отруйна змія з роду Велетенська гадюка родини гадюкових.

Опис

Завдовжки від 60 см до 1 м. Товста гадюка з тупим носом і кілеватою лускою. Зазвичай сірого забарвлення зі слабко помітними поперечними темно-сірими або блідо-помаранчевими смугами. Голова поцяткована красивими темними цятками. Окремі особини одноколірні червонувато-коричневі. Зустрічаються також меланісти.

Спосіб життя

Полюбляє сухі, скелясті, порослі чагарником долини та схили. Активна вдень, у спекотний період також й вночі. Харчується птахами, дрібними ссавцями.

Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 11 яєць.

Отруйність

Отрута досить потужна, це одна з отруйніших змій Греції. Укус може спричинити біль, сильний набряк, лімфангіт, некроз, гіпотензію, тахікардію, внутрішню кровотечу та уражати шлунково-кишковий тракт. Втім смертельних випадків дуже мало, позаяк ця змія не агресивна.

Розповсюдження

Мешкає на Кікладських островах в Егейському морі: Мілос, Кімолос, Сіфнос і Поліегос.

Примітки

1. Wolfgang Böhme, Petros Lymberakis, Claes Andrén (2009). Macrovipera schweizeri: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 28 травня 2021
2. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 50

Джерела

• Schlüter, U. 2009. Die Schlangenfauna Europas. Draco 10 (39): 4-21
• Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
• Schweiger, M. 2009. Die Giftschlangen Europas. Eine Übersicht der Arten und Bemerkungen zu einzelnen Taxa. Reptilia (Münster) 14 (2): 14-25