Г'ю Фальконер
Г'ю Фальконер (англ. Hugh Falconer[3][4][5][6], 29 лютого 1808 — 31 січня 1865) — шотландський професор ботаніки, геолог, палеонтолог, палеоантрополог, доктор медичних наук[6][7]. БіографіяГ'ю Фальконер народився в Шотландії 29 лютого 1808 року[4][6]. У 1826 році Фальконер закінчив Абердинський університет, де він вивчав природознавство[6]. Згодом він вивчав медицину в Единбурзькому університеті. У 1829 році Фальконер здобув ступінь доктора медичних наук[6][7]. В 1830 у Г'ю Фальконер став помічником хірурга у Британської Ост-Індської компанії у Бенгалії[7]. У Бенгалії він досліджував скам'янілі кістки. Його опис скам'янілостей, опублікований незабаром після цього, визначив його місце посеред визнаних вчених Індії[6]. У 1837 році нагороджений медаллю Волластона Лондонського геологічного товариства. Г'ю Фальконер вперше висунув теорію переривчастої рівноваги, яка стверджує, що еволюція істот, що розмножуються статевим шляхом, відбувається стрибками, перемежованими з тривалими періодами, в яких не відбувається істотних змін[6]. Можливо також, що він був першим, хто знайшов викопних мавп[6]. Фальконер керував ботанічним садом у Калькутті в Індії[4]. Він також був професором ботаніки в медичному коледжі в Калькутті[6]. Фальконер був членом Лондонського королівського товариства[6]. Г'ю Фальконер помер 31 січня 1865 року[4][6]. Похований на кладовищі Кенсал-Грін у Лондоні. Наукова діяльністьГ'ю Фальконер спеціалізувався на скам'янілостях[6], на мохоподібних та на насіннєвих рослинах[3]. Наукові роботи
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia