Віхалка гілляста

Віхалка гілляста
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Холодкові (Asparagaceae)
Рід:	Віхалка (Anthericum)
Вид:	Віхалка гілляста (A. ramosum)
Біноміальна назва
Anthericum ramosum L., 1753

Віхалка гілляста[1][2][3] (Anthericum ramosum) — вид трав'янистих рослин родини холодкові (Asparagaceae), поширений у Європі й північній Туреччині.

Опис

Багаторічна рослина 30–80 см завдовжки. Квіткове стебло розгалужене; оцвітина до 25 мм в діаметрі; тичинки майже такої ж довжини, як листочки оцвітини. Коробочка майже куляста, вгорі з невеликим вістрям. Листки прикореневі, лінійні, завширшки 3–6 мм[2]. Коробочка 5 × 6 мм, стиснено-куляста[4].

Поширення

Європа: Данія, Швеція, Австрія, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Литва, Україна, Албанія, Болгарія, Італія, Румунія, Франція, Іспанія; Азія: пн. Туреччина[5][6][7].

В Україні зростає в світлих лісах, чагарниках, на трав'янистих схилах — майже на всій території, в Степу рідше. Декоративна[2]. Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Одеської областей і м. Севастополя[3].

Джерела

1. Anthericum ramosum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 393, 394. (рос.)(укр.)
3. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
4. eMonocot 1.0.5. Процитовано 04.05.2018.^[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
5. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 04.05.2018. (англ.)
6. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 04.05.2018. (англ.)
7. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 04.05.2018. (англ.)