Віртуальна держава

Князівство Сіландія — найвідоміша мікродержава.[1]

Віртуа́льна держа́ва (англ. virtual state)[2][3], мікрона́ція (англ. micronation)[4][5][6] — загальна назва проєктів зі створення нових штучних держав, що існують лише в уяві їхніх творців, на папері або в Інтернеті (цифрових держав), будь-яких утворень, що заявляють про свою державність, але не є державами, а лише імітують їхні певні риси. Віртуальні держави не сприймаються країнами серйозно, на території яких вони проголошені, і не визнаються світовою спільнотою[7][8][9]. Деякі з віртуальних держав іменуються також мікродержавами, або мікронаціями, щоб підкреслити, що мова йде про державу з дуже маленькою територією. Деякі з них можуть називатися кібердержавами або фентезійними державами , а також віртуальними націями, з використанням абревіатур MN або μM[10].

Терміни є неологізмами, що з'явились у 1970-х роках для опису маленьких невизнаних самопроголошених псевдодержавних утворень; з того часу таких «країн» утворилось кілька тисяч . Цей же термін став використовуватись для позначення більш ранніх віртуальних спільнот, деякі з яких існували ще на початку XIX століття.

Мотивами для створення мікродержави є теоретичний досвід, політичний протест, художнє слово, особисті розваги або здійснення злочинної діяльності.[11].

За теорією державності, держава, як суб'єкт міжнародного права, має відповідати таким критеріям:

  1. Мати постійне населення
  2. Певну територію
  3. Уряд
  4. Здатність вступати в міжнародні відносини

Мікродержави можуть існувати в різних формах, зокрема у фізичному світі (на суходолі, на морі й у космічному просторі), в Інтернеті, у свідомості їхніх творців або в поєднанні деяких з них. Іноді мікродержави мають територією, але частіше вкрай невелику, розміром з дачну ділянку або маленький острів, наприклад, проголошення незалежності маленького острова біля Сардинії[12], відокремлення від Естонії двох хуторів та відтворення на їхній території «радянської влади»[13]. Найвідомішим прикладом протягом десятиліть є Сіландія. Багато віртуальних держав взагалі не мають території та розташовуються в Інтернеті або в уяві своїх засновників[9][14]. деякі віртуальні держави заявляють про належність певних територій, однак при цьому не мають над ними реального контролю[15].

Мікродержави нагадують справжні незалежні держави, але не визнаються такими. Відсутність збройного протистояння з визнаними державами відрізняє їх від сепаратистських режимів. Віртуальні держави можуть та зазвичай прагнуть відтворювати формальні державні атрибути — прапори та герби, грошові знаки, монети, поштові марки, паспорти, відзнаки, вони можуть брати участь у міжнародних форумах, друкувати книги, випускати періодичні видання, проводити спортивні заходи тощо.

Перші віртуальні держави з'явились у кінці XIX століття. В 1990-х роках, з розвитком Інтернету та комунікацій, ідея створення подібних утворень отримала новий розвиток[8].

Мікродержави, що іноді називають моделлю країни та нових проєктів у країні, є невеликими, самопроголошеними організації, які стверджують, що вони є незалежними суверенними державами, однак, не визнані як такі жодною визнаною суверенною державою, або будь-якою наднаціональною організацією. Їх не слід плутати з «карликовими державами», які є визнаними незалежними державами, але мають невеликий розмір.[16]

За вказаним визначенням не вважаються державами Ватикан або Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти, в деяких джерелах вони визначаються як державоподібні. З усім тим, ці створення визнаються суб'єктами міжнародного права.

Уряд

Відповідно до одного з визначень, держава — це політична форма організації життя суспільства, що з'являється після виникнення та діяльності публічної влади[17]. Віртуальні держави прагнуть бути у всьому схожими на справжні. Форми політичного устрою в віртуальних державах різноманітні, це республіки, монархії та навіть джамахірії. У кожній більш-менш розвиненій віртуальній державі є глава (зазвичай главою держави є її засновник), певна форма парламенту та суду. Структура управління може бути дуже різноманітною. Більшість віртуальних держав — монархії, абсолютні або конституційні, вони управляються однією людиною, часто ідеологом створення цього проєкту. Однак, є й винятки — наприклад, Республіка Лакота або Вільне місто Християнія.

Структура законодавчих норм у віртуальних державах зазвичай подібна. Основним, стартовим документом є Декларація незалежності. Її підписання є певним чином початком історії нової країни. Потім зазвичай формується конституція, що визначає основи політичного ладу. У віртуальних державах, як і в реальних, діє безліч кодексів — кримінальний, цивільний, а також велике різноманіття законів. Більшість з них нелегальні.

Економіка

Поштові марки Сіленд

Економіка віртуальних держав достатньо проста. Більшість таких новоутворень випускають поштові марки, грошові знаки, колекційні монети та інші сувеніри. Частина таких країн пішла далі: вони розміщують у себе віртуальні сервери та продають хостинг, купують та перепродають акції великих світових компаній. Деякі віртуальні держави створюють на своїй території офшорні банки та компанії для відмивання грошей та легалізації бізнесу.

Віртуальні держави Антарктиди

Див. також: Територіальні претензії в Антарктиці

Першою на території Антарктиди з'явилась держава Вестарктика (англ. Grand Duchy of Westarctica, початкова назва — Ахейська територія Антарктиди)[18]. Її засновник Тревіс Макгенрі 2001-го року висунув територіальні претензії на землю Мері Берд (єдину нейтральну територією в Антарктиді, на яку офіційно не претендує жодна з визнаних держав). Згодом в Антарктиді з'явилося ще кілька мікродержав (див. список в кінці розділу).

2008 року був створений Антарктичний союз мікродержав (ісп. Grupo del Acuerdo Micronational Antartico або GAMA)[18]. Його засновниками були мікродержави Фінінсмунд, Мері-Стейт та Велике герцогство Фландренсіс. Нові країни можуть вступити до GAMA, але протягом перших 3 місяців не мають право висувати територіальні претензії. У разі самоліквідації володіння країн переходять у спільну власність GAMA. Під самоліквідацією розуміється відсутність відповідей на службові листи протягом певного часу. Між державами-членами Союзу існують невирішені територіальні розбіжності.

Майже всі мікродержави GAMA розташовані на Землі Мері Берд, Землі Королеви Мод та Антарктичному півострові.

2009-го року вибухнула Родезійська війна мікродержави між Королівством Фінінсмунд та Республікою Родезією (перша і поки єдина війна в Антарктиді)[18]. Родезія запропонувала Фінінсмунду договір, за яким усі землі Фінінсмунда відходили Родезії. Фінінсмунд через неуважність договір підписав, але потім відмовився його виконувати[18]. У відповідь Родезія зробила кілька хакерських атак на сайт Фінінсмунда. За підсумками війни і внаслідок дипломатичних зусиль інших мікродержав Фінінсмунд задовольнив претензії Родезії та потім припинив своє існування[18].

Список мікродержав Антарктиди:

  • Вестарктика (утворена 2001-го року, найстаріша держава в Антарктиді, претендує на землю Мері Берд)
  • Королівство Фінінсмунд (утворене 2008-го року, претендувало на південь землі Королеви Мод і схід землі Мері Берд). Припинило своє існування 2009-го року, всі землі відійшли Республіці Родезія.
  • Республіка Південна Георгія (утворена 2010-го року жителями однойменного острова; єдина мікродержава, що має реальну присутність в Антарктичному регіоні).
  • Республіка Мері (утворена 2008-го року, претендує на захід землі Мері Берд).
  • Велике герцогство Фландренсіс (утворене 2008 року, претендує на деякі острови біля берегів Антарктиди).
  • Keep Watch (утворено 2006-го року).
  • Федеративні штати Антарктиди (претендує на всю Антарктиду та частину Південного океану, складається з 7 штатів та федерального округу; антарктичні оази, вільні від льоду, розглядає як свої анклави).
  • Федерація Західної Антарктики.
  • Антарктичне товариство Ландашир (друга за віком мікродержава континенту, засноване 2001-го року одразу після появи Вестарктики; об'єднання кількох маловідомих держав Антарктиди).
  • Герцогство Аркель (васал Великого герцогства Фландренсіс).
  • Спільнота Азусан (об'єднання 3 держав).

У листопаді 2016 року від членства в союзі відмовилися найстаріші й найактивніші країни, після чого він зазнав занепаду й припинення діяльності, яка була відновлена колишніми членами (зокрема Вестарктикою, Ужупісом і Монтескано) 24 лютого 2020 року.

Крім антарктичних мікронацій, на Антарктиду претендують деякі мікронації, основна територія яких розташована поза Антарктидою (наприклад Домініон Мелхиседека та Американська Радянська Республіка)[18]

Список деяких віртуальних держав

Офіційна назва Прапор Засновано Опис Лідер
Арамоана 1980 Маленька громада в Новій Зеландії, проголосила себе незалежною як протест проти будівництва алюмінієвої плавильні на прилеглій території. Членами громади був встановлений прикордонний пост, посольство, були надруковані паспорти, посвідчення громадян, поштові марки. Корпорація відмовилася від своїх планів на фоні зниження цін на алюміній, Арамоана мирно була реінтегрована до Нової Зеландії на початку 80-х.[19][20]
Асгардія[en][21] 2016 Мікронація, що створюється в космосі і претендує на визнання як окремої держави..[22] Ігор Ашурбейлі[23]
Ахзівленд (івр. מדינת אכזיב — Мединат Ахзів) 1952 Мікродержава, розташована в Ізраїлі, заснована хіпі та колишнім моряком Елі Авіві. Складається з прибережного анклаву, колишньої частини арабського села Ахзів, десятитисячне населення якого було вигнано під час війни 1948-го року[24][25][26]. Елі Авіві
Бьорнська Соціалістична Республіка 2005 Самопроголошена марксистська держава, заснована на принципах вигаданого групою шведських студентів вчення Бьорн. Має 6 м² площі на камені, «схожому на трактор» біля озера в Сконе, Швеція. Визнано мікродержавою Долоні.[27][28][29]
Королівство Валті 2006 Лісова територія площею 50 м² біля Посіо, Фінляндія, створена жартома Арі Пелтоненом. Радіо Гельсінкі і Helsingin Sanomat спостерігають за розвитком «держави».[30] Арі Пелтонен
Республіка Вангамомона 1989 Несерйозна мікродержава, створена для залучення туристів, заснована в однойменному новозеландському сільському містечку. За свою коротку історію мала чотирьох президентів, лише двоє з яких були людьми. Двома іншими були козел та пудель.[31][32] Мурті Кеннард
Незалежна вільна територія Венстонія 1994 Була створена протестувальниками проти будівництва сполучної дороги M11 через Вонстед в північно-східному Лондоні. Разом з Венстонією одноночасно були створені Лейтонстонія і Евфорія.[33]
Вейвленд 1997 Розташована на невеликому скелястому острові в північній частині Атлантичного океану, відомому як Роколл. «Ґрінпіс» захопив цей острів як протест проти видобутку нафти в цьому регіоні.[34]
Вейшнорія 2017 Умовний супротивник союзу Росії та Білорусі за легендою військових навчань «Захід-2017», який став інтернет-мемом, а потім оформився як кібердержава.
Вендланд 1980 Німецький протиядерний протест в Люхов-Данненбергу, розігнаний поліцією через кілька тижнів.[35]
Віртландія 2008 Претендує на звання першої у світі суверенної держави, що базується в інтернеті. Віртландія — це експеримент щодо легітимності та стійкості держави, що не має власної географічної території.[36]
Гайдуцька Республіка Міята Томіча 2002 Протестне утворення місцевих жителів на горі Вран у національному парку Блідіньє, Боснія і Герцеговина, виникло внаслідок проблем в роботі місцевої системи електропостачання.[37] Вінко Вуко Ластвік
Гей-он-Вай 1977 Місто в Уельсі, незалежність проголошена бібліофілом Річардом Бутом, стала рекламним трюком для залучення туристів. За успішне просування Гей-он-Вай як «Книжкове місто» Бут 2004 року став кавалером Ордена Британської імперії.[38] Річард Бут
Королівство Гуманності 1887 Нині не існує, перебувало на Островах Спратлі з 1932-го (юридично — з 1887-го) року. У вересні 1963-го року увійшло до складу республіки Морак-Сонграті-Мідс[en].[39]
Дубелдека 2000 Князівство Дубелдека було проголошено в місті Braemar Lodge біля Mittagong/Bowral, NSW, Австралія, доктором Везудео та Дорін Хендекер під час суперечки в місцевій раді з приводу розташування ліній відведення стічних вод.[40] Везудео Хендекер
Етерна Люцина 1978 Австралійська мікродержава, заснована самопроголошеним бароном, який претендує на власність в Новому Південному Уельсі, що належить йому. Кільком пов'язаним із ним бізнесменам 1990-го року були пред'явлені звинувачення в афері з земельними ділянками та шахрайстві з візами.[41] Пол Ньюман Барон
Королівство Енен-Кіо 1994 Називається так само як північний атол Маршаллових островів, з маршальської мови назва перекладається як «острів помаранчевих кольорів». Вимагає територію атола Вейк на Маршаллових островах та вважається проголошеним для шахрайства з паспортами та дипломатичними паперами.[42]
Королівство Іншого Світу[en] 1996 Абсолютна монархія/Матріархат з БДСМ спрямуванням, де жінки панують над чоловіками, розташоване в Чеській Республіці.
Республіка Конка (Мушля) 1982 Республіка, проголосила незалежність від США 1982-го року, після того, як патруль перекрив автостраду US1 у Флорида-Кіс.[43] Денніс Уардлоу
Л'Анс-Сент-Джон[en] 1997 Створено для розвитку туризму в однойменному містечку канадської провінції Квебек (провінція). Денис Тремблей
Лланруст, cy:Llanrwst 1276 Місто в Кону, Уельс. Ллівелін Останній надав статус «Вільного міста». 1947-го року невдало спробував вступити до ООН. Ллівелін Останній
Князівство Мальборо 1993 Розташовувалось в Австралії. Його творець оголосив свою ферму незалежною державою, щоб уникнути виселення після банкрутства. Він був виселений поліцією менш ніж за тиждень, притягнутий до судової відповідальності і відтоді відмовився від будь-яких спроб проголошення незалежності.[44] Джордж Майрхед
Домініон Мельхіседека 1986 Домініон Мельхіседека (ДМ) найбільш відомий причетністю до банківських шахрайств у великих обсягах у багатьох частинах світу.[45] Річард Джеймс Макдональд
Морак-Сонграті-Мідс 1959 Вважається розташованою на Островах Спратлі. Після відкриття нафти 1968-го року територія фактично перебуває під військовим контролем Китайської Народної Республіки, Малайзії, Філіппін, Тайваня і В'єтнаму.[39]
Новий Рим 1998 Міжнародна організація осіб, що вважають себе сучасними римлянами, має адміністративну структуру, подібну до античної Римської республіки.[46]
Нутопія 1973 Уявна країна, створена Джоном Ленноном і Оно Йоко за мотивами їхньої пісні Imagine (дослівно з англ. — Уяви́).
Зубровка 2014 Вигадана східноєвропейська країна, схожа на Угорщину чи Богемію, що вперше була представлена в комедії Готель «Ґранд Будапешт». Коли користувачі інтернету стали цікавитись Зубровкою та її розташуванням, з'явилися групи в соціальних мережах, в яких Зубровка зазначаєтся як віртуальна країна, з можливістю отримати її громадянство.[47][48]
Остіназія [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.] 2008 Територіальна мікродержава, заснована Джонатаном Остіном; включає його будинок, будинок його друга та площа на Шотландських висотах.[49] Джонатан Остін
Мирна Земля 2008 Розташована в Чеській Республіці у військовій зоні Гора Брди, контролюється Ґрінпісом.[50]
Павлівська імперія 2012 Віртуальна держава, яка оголосила о символічних територіальних претензіях на 7 зімельних ділянках у Европі та у Антарктиді. Павлівська імперія була заснована в 2012 році Діонісієм Тезджаном. Павлівська Імперія проголосила себе нацією, але не була визнана ООН або якоюсь державою. Павлів управляється як автократична конституційна монархія в голові з самопроголошеним імператором Діонісієм Тезджаном. Діонісій Тезджан (Олександр IV)
Республіка Пещеніца 1990-ті Сатирично-пародійний проект — диктаторська республіка знаного хорватського мандрівного волоцюги Желько Малнара, розташована в Загребі, Хорватія.[51] Желько Малнар
Республіка острову Троянд 1968 Спроба створити незалежну державу на морській платформі в міжнародних водах біля італійського міста Ріміні, незабаром після створення захоплена італійською державою і зруйнована вибухом.[52] Джорджіо Роза
Сіландія 1967 Покинута платформа Рафс-Тауер була оголошена незалежною державою. 2006 року на платформі сталась пожежа. Педді Рой Бейтс
Сулу і Сабах 1823 Вважає себе законним наступником Султанату Сулу і власником філіппінського архіпелагу Сулу і малайзійського штату Сабах.[53]
Санда Невідомо Вважає себе законним сучасним наступником давнього королівства Санда і Галу, перебуває у вигнанні у Швейцарії.[54][55]
Талосса 1979 Створено як королівство на території власної кімнати 13-річним жителем Мілвокі, Вісконсин, Робертом Беном Медісоном. Медісон вважається автором терміну «мікронація», хоча на даний час Талосса уникає його вживання.[56][57] Джон Вуллі
Титульний Суверенний Народ України 1996 Існувало з 1996, по 2016 рік, на території села Бакаївка, чернігівської області, України. Група людей створила самопроголошені владні структури, органи місцевого самоврядування, судові та правоохоронні органи, а також фінансові установи. Члени незаконного об'єднання не визнавали повноваження державних органів України та відмовлялися виконувати вимоги українського законодавства. У СБУ зазначають, що учасники цього об'єднання видавали мешканцям регіону "паспорти людини корінного народу України", які передбачали звільнення від оподаткування, ухилення від сплати комунальних платежів та недоторканність майна. Під час обшуків було вилучено статути об'єднання, бланки паспортів довільного зразка, водійські права, банкноти власного виготовлення та автомобільні номери. Наприкінці 2016 року, СБУ, порушила кримінальну справу, проти засновників цієї організації. Брилів Олег Олексійович
Фландренсіс 2008 Претендує на кілька островів Антарктики[58]. Нільс Вермеерш
Філеттіно 2011 Мер маленького (з населенням близько 550 осіб) італійського містечка оголосив незалежність від Італії на знак протесту проти заходів економії, зроблених внаслідок європейської економічної кризи. Філеттіно надрукувало свою власну валюту, Фіоріто. Лука Селларі
Форуік 2008 Острівець у складі Шетландських островів, проголошений коронною землею пенсіонером Стюартом Хіллом. Він стверджує, що Велика Британія порушила умови угоди, укладеної 1469-го року, не дозволивши Данії викупити закладені шотландцям Шетландські та Оркнейські острови.[59] Стюарт Хілл
Фрестонія 1977 Фрестон Роад з Західного Лондона «відокремився» від Сполученого Королівства назвавши свою «державу» Фрестонія. У правовому спорі щодо несанкціонованого доступу до гри The Immortalist, Хіткот Вільямс виграв справу у британських судах, довівши, що Фрестонія не частина Сполученого Королівства.[60]
Вільне місто Християнія 1997 Частково самоврядне, неофіційна «держава всередині держави» в районі Христіансхавн Копенгагена, данської столиці. Всупереч супротивникам серед данської влади, має особливий напівлегальний статус в Данії та часткову незалежність. Виникла 1971-го року, коли група хіпі незаконно вселилась до занедбаних військових казарм в Копенгагені. Одним з найбільш значущих в історії Християнії був Якоб Лудвігсен (дан. Jacob Ludvigsen), що видавав анархістську газету, в якій оголосив проголошення вільного міста.
Вільний Острів Принцеси Марії 2009 Королівство. Конституційна монархія, організована групою громадян різних держав. Останнім часом знаходиться на глибині близько 60 метрів, в зоні підйому Атлантичного хребта. 43°12′31″ пн. ш. 30°29′12.34″ зх. д. / 43.20861° пн. ш. 30.4867611° зх. д. / 43.20861; -30.4867611 приблизно за 300 миль (480 км) на північ від Азорських островів, 1000 миль на захід від узбережжя Франції. Державна валюта Острова — Талер, електронні гроші із зобов'язанням зворотного викупу.[61][62][63]

Віртуальні держави з книги #Micronations

Офіційна назва Прапор Засновано Опис Лідер
Аврам 1980 Мікродержава без чітких меж, заснована самопроголошеним герцогом, який згодом був обраний до парламенту Тасманії.[64] Джон Чарлтон Радж
Аерична Імперія 1987 Мікродержава, заснована канадцем Еріком Лисом в дитинстві. Підтримується протягом кількох десятиліть. Претендує на різні наземні та міжпланетні території, звані Аеричні землі.[65] Ерік Лис
Атлантіум 1981 Глобальна суверенна група, розташована в Австралії, заснована в Сіднеї Джорджем Френсісом Крукшенком.[66] Джордж Крукшенк
Британська Західна Флорида (англ. Dominion of British West Florida) 2005 Мікродержава, претендує на воскресіння однойменної британської колонії.[67] Бо Регістер
Князівство Віксленд 2005 Розташоване в Манітобі, Канада, створене для документального телевізійного фільму про мікродержави, має два володіння біля міста Брендон.[68]
Князівство Гатт-Рівер 1970 Велика сільськогосподарська територія в Західної Австралії, через запровадження 1969-го року квот на пшеницю відокремилась від Австралійського союзу та проголосила себе суверенною державою.[69] Леонард Кеслей
Королівство геїв і лесбійок 2004 Засноване як символічний протест активістів гей-організацій, розташоване у Квінсленді, Австралія.[70] Дейл Андерсон
Королівство Еллеорі 1944 Жартівлива мікродержава, засноване групою вчителів в літньому таборі на острові Еллеорі в Данії.[71][72]
Імперія Коупман 2003 Імперією Коупман управляє зі стоянки для автопричепів в графстві Норфолк її засновник — Нік Коупман, який проголосив себе Королем Ніколасом I[73] Нік Коупман
Кугелмагл 1984 Будинок у формі кулі, створений художником Едвіном Ліпбургером, останнім часом знаходиться в Пратері.[74] Едвін Лімбургер
Велике герцогство Лагоанських островів 2005 Творіння самозваного Великого Герцога Льюїса, який стверджує, що три маленькі острівці в Баффіновому ставку поблизу Портсмута не належать місцевій раді.[75] Луї Стефана
Ладонія 1980 Засновано шведським художником Ларсом Вілксом як місце для розміщення скульптур, створених ним у заповіднику Куллаберг в північно-західній частині Сконе.[76]
Ланді 1925 Острів біля західного узбережжя Англії, який історично, в XII-XIII століттях мав напівнезалежний статус і час від часу оголошував незалежність від Англії під владою різних воєначальників. З 1925-го по 1931-ий рік його власник оголосив себе королем та навіть карбував монети, але формальна незалежність проголошена не була. Мартін Коулз Хармен
Лізбекістан Популярний мережевий проект, створений австралійською художницею Ліз Стірлінг.[77] Ліз Стірлінг
Республіка Мінерва 1973 Спроба створити нову лібертаріанську сільськогосподарську державу на рифі Мінерва на південь від Фіджі. Незабаром після проголошення була захоплена і анексована Тонгою.[52] Морріс С. Девіс
Молоссія 1977 Створено Кевіном Бо, займає напівсільську населену територію в Неваді. Створено напівжартома як диктаторська бананова республіка.[78] Кевін Бо
Нова Утопія 1990-ті Створений американським підприємцем Лазарусом Лонгом проект мікродержави, що базується на лібертаріанських принципах, мала бути створена на морській платформі в Карибському морі. Нинішній статус проекту незрозумілий.[79] Лазар Лонг
Північний Лісовий Архіпелаг 1998 Екологічно спрямований проект, розташований на північному сході США в Північній лісовій території штату Нью-Йорк, складається з багатьох приватних території, що не мають спільних меж.[80] Джеймс Шеффілд
Королівство Прекрасного 2004 Базується в мережі Інтернет, засноване коміком Денні Воллесом в рамках телевізійної програми на каналі «Бі-Бі-Сі» «Як створити свою власну державу», вважає квартиру свого творця суверенною територією.[81] Денні Уоллес
Незалежні Штати Райдужного Струмка 1979 Створені фермером, який «відокремився» від штату Вікторія після пошкодження угідь потоками, визначеними ним як посилені внаслідок некомпетентності управління водних ресурсів штату.[82] Томас Барнс
Королівство Редонда 1865 Невеликий незаселений острівець в Карибському морі, нині територія Антигуа і Барбуда. 1865-го року житель острова Монтсеррат, вірогідно від королеви Вікторії отримав титул короля Редонди за умови не здійснювати будь-яких повстань проти колоніальної влади.[83]
Республіка Соже 1947 Офіційно підтримувана мікродержава, розташована на сході Франції в Ду.[84] Жоржетта Бертін-Паурчет
Князівство Себорга 954 Місто в італійському регіоні Лігурія, ніколи не входило до складу сучасної Італії.[85] Марчелло I

Див. також

Примітки

  1. ↑ Journeys-the spirit of dicovery: Simon Sellars braves wind and waves to visit the unlikely North Sea nation of Sealand. The Australian. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 10 листопада 2007.
  2. ↑ of passage: the passport in… — Google Книги
  3. ↑ Створи свою країну — найвідоміші мікродержави світу. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 19 липня 2012.
  4. ↑ Інший глобус. Архів оригіналу за 19 серпня 2009. Процитовано 19 липня 2012.
  5. ↑ Одеський Музей Нумізматики — Світ на листівках — Мікронаціі. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 19 липня 2012.
  6. ↑ Країна для чотирьох. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 19 липня 2012.
  7. ↑ John Ryan, George Dunford, Simon Sellars. Micronations. — Lonely Planet, 2006. — P. 156. — ISBN 1741047307.
  8. ↑ а б Сам собі король, сам собі країна [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.], Павло Овчинников, «ZONAKZ», 29 квітня 2009 р.
  9. ↑ а б Ідеальний офшор [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.], Дмитро Разахацький, «Компьютерра», 13 квітня 2005 року
  10. ↑ mn-welt.de — Was sind Mikronationen? [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.] (Abschnitt 1 — Der Begriff) (нім.)
  11. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 4.
  12. ↑ NEWSru.com: "Ефект доміно: слідом за Сербією та Грузією розколюється Італія — з'явилася Республіка " Поганий вітер "" [Архівовано 20 травня 2014 у Wayback Machine.]
  13. ↑ 1. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 19 липня 2012.
  14. ↑ Micronations. p. 5.
  15. ↑ Подвійне громадянство [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.], Баян Шірянов, «БелГазете», 05.02.2007
  16. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 5.
  17. ↑ Велика радянська енциклопедія: [1][недоступне посилання з червня 2019]
  18. ↑ а б в г д е Родезійська війна в Антарктиді [Архівовано 3 вересня 2010 у Wayback Machine.], Частный Корреспондент, 28 серпня 2010 року.
  19. ↑ Constantine, Ellie (13 грудня 2011). Aramoana: pathway to the sea. Otago Daily Times Online News (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 21 березня 2019.
  20. ↑ Art Seen: Sculpture garden. Otago Daily Times Online News (англ.). 29 січня 2009. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  21. ↑ Асгардія / Мікронації Вікі
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 7 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Асгардія – перша незалежна космічна держава. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 7 лютого 2020.
  24. ↑ Eber, Shirley; Kevin O'Sullivan (1989). Israel and the Occupied Territories: The Rough Guide. London: Harrap-Columbus. с. 305-6. ISBN 0-7471-0105-1.
  25. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 48—51.
  26. ↑ Хрестоносці-ласуни та держава Ахзів — Автосвіт. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 19 липня 2012.
  27. ↑ Sørdal, Kristin (6 березня 2008). Verdens rareste steder. Dinside. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 7 червня 2008.
  28. ↑ Fordham, Alice. "Stone me-you two aren't married". Times Online. Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 7 червня 2008.
  29. ↑ "Court denies couple marriage: 'your country does not exist'". The Local. 10 грудня 2007. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 7 червня 2008.
  30. ↑ (фін.)Mäkäräisten Valtio. Ruotuväki. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 21 липня 2008.
  31. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 34—37.(англ.)
  32. ↑ Розповідь про відвідини Республіки Вангамомони Павлом Губіним. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 19 липня 2012.
  33. ↑ Tenth anniversary of the siege of Wanstonia M11 link rd. UK Indymedia. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 13 вересня 2008.(англ.)
  34. ↑ Royle, Stephen (2001). A Geography of Islands. Routledge. с. 10. ISBN 1857288653. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 19 липня 2012.
  35. ↑ The Anti-Nuclear "Free Republic of Wendland. German History Docs. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 20 липня 2008.(англ.)
  36. ↑ Fox 45 Morning News, Wirtland on FOX News, Fox 45 Morning News (USA), January 20, 2009.
  37. ↑ (серб.) Hajduci na Vranu ljude samo po očima pamte. Nezavisne. Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 30 червня 2008.
  38. ↑ Richard Booth. bbc.co.uk. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 11 травня 2007.
  39. ↑ а б Marwyn S. Samuels, Contest for the South China Sea (1982)
  40. ↑ Southern Highland News, 10/10/2001, «Lodge seccedes to form new country» http://bowral.yourguide.com.au/news/local/news/general/lodge-secedes-to-form-new-country/270714.aspx [Архівовано 18 березня 2009 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Dean, Anabel (20 June, 1989). "Bleyer's Honours Outlined". The Sydney Morning Herald. с. 7. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  42. ↑ Kingdom of EnenKio. Flags of the World. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 13 вересня 2008.
  43. ↑ Республіка Конка (The Conch Republic). Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 19 липня 2012.
  44. ↑ "Defiant Graziers Under Arrest". Sydney Morning Herald. 14 червня 1993. {{cite news}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  45. ↑ Fantasy Island. CBS. CBS Worldwide Inc. 10 квітня 2000. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 19 липня 2012.
  46. ↑ Interactive Corporative Services Information on Nova Roma. Maine Department of the Secretary of State, Bureau of Corporations, Elections, and Commissions. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 27 листопада 2007.
  47. ↑ Зубровка - нова країна на мапі строї Європи. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  48. ↑ Де ти, Зубровка?. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  49. ↑ Carshalton home declares itself independent state (From Your Local Guardian). Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 19 липня 2012.
  50. ↑ Czech police attack Peaceland protest camp. Greenpeace UK. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 13 вересня 2008.
  51. ↑ Malnar, Željko. Filozofija Republike Peščenice. Birotisak. ISBN 953-6156-31-8.
  52. ↑ а б Ryan, John. Micronations. с. 14.
  53. ↑ Welcome to the Royal Hashemite Sultanate of Sulu & Sabah Official Website. Sulu and Sabah. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 7 червня 2008.
  54. ↑ DPP: Sunda princesses 'Prohibited Immigrants'. The Borneo Post Online. 6 грудня 2007. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 7 червня 2008.
  55. ↑ Stephen, Then (22 січня 2008). Sunda princesses freed. Thestar Online. Архів оригіналу за 30 червня 2009. Процитовано 7 червня 2008.
  56. ↑ Prior to Madison's departure in 2005 the group split into a separate «Kingdom of Talossa» [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.] and «Republic of Talossa» [Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.].
  57. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 101.
  58. ↑ Родезійський війна в Антарктиді, Приватний Кореспондент. Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 19 липня 2012.
  59. ↑ Carrell, Severin (19 червня 2008). Captain Calamity leads breakaway of Shetland islet from UK. Ґардіан. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 20 червня 2008.
  60. ↑ The Eddie Woods Archive. American Literary Studies. Stanford University Library. 6 серпня 2007. Архів оригіналу за 1 лютого 2008. Процитовано 14 серпня 2007.
  61. ↑ Офіційний сайт Вільного Острови Принцеси Марії. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 28 травня 2019.
  62. ↑ Стаття сербською мовою. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 19 липня 2012.
  63. ↑ Стаття російською. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 19 липня 2012.
  64. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 144.
  65. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 102.
  66. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 102.
  67. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 139.
  68. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 90—93.
  69. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 22.
  70. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 38.
  71. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 42.
  72. ↑ Офіційний сайт Королівства Еллеорі. Архів оригіналу за 6 березня 2012.
  73. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 70—73.
  74. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 82.
  75. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 86.
  76. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 136.
  77. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 129.
  78. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 62.
  79. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 15.
  80. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 52.
  81. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 28.
  82. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 145.
  83. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 108.
  84. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 122—124.
  85. ↑ Ryan, John. Micronations. с. 55.

Література

Посилання